========================================

Бараненъко Хвеско (Носовъская и Кобызъкая)

Барышовец Олешъко (Носовъская и Кобызъкая)

Басанечъ Анъдрей (Носовъская и Кобызъкая)

Безъноско Семенъ (Носовъская и Кобызъкая)

Белодеденко Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Брусиловец Костюкъ (Носовъская и Кобызъкая)

Бутенъко Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Ващенко Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Ващенко Павелъ (Носовъская и Кобызъкая)

Великый Степанъ (Носовъская и Кобызъкая)

Вовъченко Клымъ (Носовъская и Кобызъкая)

Волинец Грыцъко (Носовъская и Кобызъкая)

Гладкый Леско (Носовъская и Кобызъкая)

Гома Марко (Носовъская и Кобызъкая)

Грушъка Савъка (Носовъская и Кобызъкая)

Гужъва Дорошъ (Носовъская и Кобызъкая)

Довъгаленко Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Дубовикъ Васко (Носовъская и Кобызъкая)

Дурыцъкий Пилипъ (Носовъская и Кобызъкая)

Евъхименко Степан (Носовъская и Кобызъкая)

Едута Опанас ( сотник ) (Носовъская и Кобызъкая)

Есипенко Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Жданенко Романъ (Носовъская и Кобызъкая)

Жданенъко Назар (Носовъская и Кобызъкая)

Залещенъко Дацъко (Носовъская и Кобызъкая)

Замъченко Юско (Носовъская и Кобызъкая)

Иваненъко Леско (Носовъская и Кобызъкая)

Ильенъко Вакула (Носовъская и Кобызъкая)

Катериничъ Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Кащенъко Левошъ (Носовъская и Кобызъкая)

Киянъ Федоръ (Носовъская и Кобызъкая)

Клуйвода Левъко (Носовъская и Кобызъкая)

Кобезченко Демидъ (Носовъская и Кобызъкая)

Кондратенъко Грыцъко (Носовъская и Кобызъкая)

Кондратенъко Семенъ (Носовъская и Кобызъкая)

Коростешевичъ Костя (Носовъская и Кобызъкая)

Котелецъ Максимъ (Носовъская и Кобызъкая)

Лозъковъский Грыцъко (Носовъская и Кобызъкая)

Лысый Савъка (Носовъская и Кобызъкая)

Макаренко Лукянъ (Носовъская и Кобызъкая)

Макгура Мартинъ (Носовъская и Кобызъкая)

Малишенко Микита (Носовъская и Кобызъкая)

Марченко Юрко (Носовъская и Кобызъкая)

Мартиненко Лаврынъ (Носовъская и Кобызъкая)

Мезынъ Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Мищенъко Романъ (Носовъская и Кобызъкая)

Мовъчанъ Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Момотъ Васко (Носовъская и Кобызъкая)

Муха Яцъко (Носовъская и Кобызъкая)

Назаренъко Федоръ (Носовъская и Кобызъкая)

Наливайко Остапъ (Носовъская и Кобызъкая)

Насоникъ Грыцъ (Носовъская и Кобызъкая)

Овадъ Хведор (Носовъская и Кобызъкая)

Овъдеенъко Грыцъко (Носовъская и Кобызъкая)

Омелянович Опанас (Носовъская и Кобызъкая)

Онищенъко Миско (Носовъская и Кобызъкая)

Онищенъко Грыцъко (Носовъская и Кобызъкая)

Пескаченко Данило (Носовъская и Кобызъкая)

Пилипенко Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Полощанинъ Куцъ (Носовъская и Кобызъкая)

Пострыгачъ Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Приходъко Онанъка (Носовъская и Кобызъкая)

Рабущенко Гордей (Носовъская и Кобызъкая)

Радченко Яръмола (Носовъская и Кобызъкая)

Редченъко Грыцъко (Носовъская и Кобызъкая)

Романенъко Павелъ (Носовъская и Кобызъкая)

Сабошенко Петро (Носовъская и Кобызъкая)

Савъченъко Исай (Носовъская и Кобызъкая)

Савыцъкый Шулга (Носовъская и Кобызъкая)

Самокишенъко Феско (Носовъская и Кобызъкая)

Самойленко Игнатъ (Носовъская и Кобызъкая)

Сахъненъко Протас (Носовъская и Кобызъкая)

Сербаленко Васко (Носовъская и Кобызъкая)

Станъченъко Ярема (Носовъская и Кобызъкая)

Стрелецъ Гаврило (Носовъская и Кобызъкая)

Сурмаченъко Феско (Носовъская и Кобызъкая)

Тиличенъко Грыцъко (Носовъская и Кобызъкая)

Товъкачъ Левъко (Носовъская и Кобызъкая)

Товъкаченко Яцъко (Носовъская и Кобызъкая)

Третякъ Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Тыщенко Левъко (Носовъская и Кобызъкая)

Усъ Пархомъ (Носовъская и Кобызъкая)

Харченко Максимъ (Носовъская и Кобызъкая)

Хилченъко Васил (Носовъская и Кобызъкая)

Цмокъ Яцъко (Носовъская и Кобызъкая)

Чижъ Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Шелестеънко Феско (Носовъская и Кобызъкая)

Шияненъко Леско (Носовъская и Кобызъкая)

Шклобеенко Конъдрат (Носовъская и Кобызъкая)

Якубенъко Дашъко (Носовъская и Кобызъкая)

Ядутенко Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Ярошенъко Костя (Носовъская и Кобызъкая)

Ярунъченко Михъно (Носовъская и Кобызъкая)

Яхъненъко Анъдрушъко (Носовъская и Кобызъкая)

Ященъко Иванъ (Носовъская и Кобызъкая)

Київський полку складі Війська Запорозького сформувався влітку-восени 1648 р. на території Овруцького та Житомирського повітів Київського воєводства. На початок 1649 року лише одна сотня в Броварах знаходилася на Лівобережжі, решта 16 на віддалі 50-80 км. від Києва на правому березі Дніпра. Полковим центром у 1648-1708 pp. був Київ (тепер столиця України та обласний центр), а від 1708 р. і до 1782 р. містечко Козелець, тепер - районний центр Чернігівської області.

За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 р. Київський полк нараховував 2010 осіб особового складу, 17 сотень, з яких три Київські були іменні - Самійла Білецького, Тимофія Нагорного та Опанаса Предримирського [сотника Печерського]. Решта 14 - за назвами сотенних центрів: Київська полкова (сотник - Григорій Ліщенко); Васильківська (127 козаків, сотник Микита Бут); Овруцька (119 козаків, Юхим Натальчич); Переварська (95 козаків, Юхим); Гостомельська (77 козаків, Єрмолай Басаренко); Ворзельська (105 козаків, Іван Крузь); Броварська (53 козаки, Федір Медвідь); Макарівська (111 козаків, Григорій Петрицький); Білгородська (94 козаки, Каленик); Ясногородська (87 козаків, Трохим Ященко); Ходосівська (91 козак, Іван Барманський); Обухівська (152 козаки, Яків Красовський); Трипільська (171 козак, Андрій Ворона); Мотовилівська (212 козаків, Степан Половий). Київські сотні (полкова, Білецького, Нагорного та Предримирського) нараховували в сумі 516 козаків.

За присяжними списками 1654 року видно, що на той час у Київському полку виникло ще 14 сотень - сім на лівому та сім на правому боці Дніпра: Бобровицька, Бородянська, Вишгородська, Горностайпільська, Димерська, Заворицька, Карпилівська, Козелецька, Лісниківська, Новокозарська, Остерська, Рожівська, Семиполківська та Чорнобильська.

Після Андрусівської угоди Москви з Варшавою у 1667 році Київський полк розділено цими суб'єктами на лівобережний (російський) і правобережний (польський). Останній фактично був скасований урядом Речі Посполитої того ж таки 1667 року. Проте козацькі підрозділи правобережжя полку продовжували діяти, визнавши владу гетьмана П. Дорошенка, якому до 1672 року вдавалося контролювати цю територію. Але від 1672 p., після угоди Польщі і Туреччини в Бучачі, сюди введено польські гарнізони і правобережний Київський полк припинив існування.

Київ з прилеглою правобережною тери¬торією залишився за Росією і склав Київську сотню лівобережного Київського полку. На Лівобережжі до існуючих Бобровицької, Броварської, Козелецької, Морівської і Остерської сотень, поступово було включено Гоголівську (у 1667 р.), Кобизьку, Мринську та Носівську (у 1687 p.), а також Бориспільську та Олишівську (у 1752р.) сотні. Відтак на час ліквідації полково-сотенного устрою Лівобережної України Київський полк з Києвом та околицею нараховував 12 сотень. Є дані, що вже від 1669 р. (обрання Д. Многогрішного) полковий центр переносився до Козельця.

Сотенними містами, Лівобережжя v 1648-1782 pp. були: Бобровиця, Бориспіль, Бровари, Гоголів, Заворичі, Кобижча, Козелець, Морівськ, Мрин, Нова Казар, Носівка, Олишівка, Остер, Рожівка, Семиполки.

У 1763 році полк розділили на Київський та Остерський судові повіти, а у 1766 році на Київське та Козелецьке комісарства. За ревізією 1764 року в лівобережній частині полку нараховувалося 3 міста, 14 містечок, 448 сіл, та хуторів, 10 990 виборних козаків, 12 789 підпомічників і мешкало 550 995 чоловічих душ посполитих. Полк ліквідовано у 1782 році, і козаків у 1783 році реорганізовано в Київській регулярний карабінерський полк.

Населені пункти полку склали основу північної частини Київського намісництва: Остерського, Козелецького та Київського повітів, між якими розділено територію Бобровицької, Бориспільської, Гоголівської, Носівської та Остерської сотень.

Серед полкової старшини найбільш відомими урядовцями Гетьманщини були М. Кричевський, А. Жданович, В. Дворецький, П. Хмельницький-Яненко, Г. Коровка-Вольський, представники родин Солонин та Жил.