Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» (Закону) державними виконавцями є начальник відділу примусового виконання рішень,заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальники відділів примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці відділів примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, заступник начальника районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції – начальник відділу державної виконавчої служби, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), мьськрайонного відділу державної виконавчої служби відповідного управління юстиції.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, поставлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб) виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень встановлених вищевказаним законом, неупереджено, своєчасно,повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїх діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Особам які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз’яснені державним виконавцем їх права до вимог закону.

Виконання рішень покладається на державних виконавців, районних, міських (міст обласного значення) районного у місті відділу державної виконавчої служби. Він здійснює примусове виконання рішень у порядку передбаченому законом. Державні виконавці є державними службовцям, їм видаються службові посвідчення єдиного зразка, який затверджується Міністром юстиції України. Під час виконання службових обов’язків державний виконавець зобов’язаний носити формений одяг, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Державним виконавцем може бути громадянин України, який має юридичну освіту, здатний за своїми особистими і діловими якостями виконувати покладені на нього обов’язки. Начальником районного , міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби призначається громадянин України з вищою юридичною освітою і із стажем юридичної роботи не менше трьох років. Не можуть бути призначеними на посаду державного виконавця особи, відносно яких існують обмеження, передбачені Законом України «Про державну службу». Державні виконавці призначаються на посаду, звільняються з посади начальниками районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Начальники районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції з поданням начальників відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі призначаються Міністром юстиції України.

Державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність, а у разі вчинення під час виконання службових обов’язків діяння, що має ознаки злочину чи адміністративного правопорушення, - кримінальну чи адміністративну відповідальність в порядку встановленому законом.

Так ст.12 Закону України «Про державну службу» встановлює додаткові вимоги до державного службовця. Також із формулювання ст. 6 Закону України «Про державну виконавчу службу» ці вимоги пред’являються і до державного виконавця, з чого випливає, що державним виконавцем не може бути:

- особа, визнана у встановленому порядку недієздатною;

- особа яка має судимість, що є несумісною із зайняттям посади; 

- особа яка у разі її прийняття на роботу, буде безпосередньо підпорядкована або підлегла особі, яка є її близьким родичем чи свояком.

Розглядаючи діяльності державного виконавця, необхідно зважати на такі моменти, як правову важливість покладених на неї функцій; обсяг та специфіку повноважень; здатність вчиняти дії розпорядчого характеру; видові особливості державної діяльності; юридичне значення функцій органів державної виконавчої служби; ступінь свободи у взаємовідносинах серед службовців; рівень самостійності у реалізації повноважень.

Важливою ознакою у визначення ролі державного виконавця у виконавчому провадженні є наявність владних повноважень. Владу розглядають у різних аспектах, зокрема у соціальному, психологічному, гносеологічному, організаційному, політичному. Здійснюючи характеристику правового статусу державного виконавця, потрібно звернути увагу на організаційно – правовий аспект влади. У цьому розумінні її визначають як спосіб нав’язувати свою волю іншим суб’єктам і скеровувати її поведінку і дії у напрямі, який визначений відповідно до правових норм.

Основними обов’язками державних службовців, відповідно до Закону України «Про державну службу», є:додержання конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їхньої компетенції, недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов’язків; своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформація про громадян, що стала їм відомою під час виконання обов’язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов’язків, ініціатива і творчість у роботі .

Також державний службовець не має права виконувати іншої роботи, яка йому перешкоджає якісно здійснювати свої повноваження. При виконанні своїх посадових обов’язків він зобов’язаний дотримуватися принципу неупередженості і не має право виявляти прихильність до окремих громадян чи юридичних осіб.

Безумовно, що для визначення правового статусу державного виконавця як посадової особи необхідно проаналізувати комплекс прав і обов’язків, якими він наділений. Так, для виконання покладених державного  виконавця завдань йому надаються такі права:

- одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію;

- здійснювати перевірку виконання юридичними особами рішень стосовно працюючих у них боржників;

- входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, за потреби примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища;

- накладати арешт на майно боржника, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством;

- накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника , в тому числі на кошти , які перебувають на рахунках і вкладах банків , інших кредитних установах , на рахунки в цінних паперах;

- використовувати за згодою власника нежилі приміщення, що є в комунальній власності, та інші приміщення для тимчасового вилученого майна , а також транспорт стягувача або боржника для перевезення майна;

- звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз’ясненням рішення; порушувати клопотання про зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання;

- звертання до суду з поданням про розшук боржника або дитини; 

- викликати громадян і посадових осіб щодо виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні;

- залучати до проведення виконавчих дій понятих, інших осіб у встановленому законом порядку, а також експертів, спеціалістів, у тому числі для оцінки майна;

- накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб, у випадках передбачених законом;

- здійснювати інші повноваження.

Отже, підсумовуючи викладене вище, слід зауважити, що державний виконавець є посадовою особою, яка наділена державно – владними повноваженнями і правомочна представляти інтереси держави у сфері виконавчого провадження.