(П'єса в 4-х діях з епілогом) Дійові особи: Дід - дід, Баба - баба, Валєрік - підприємець, Чорт - нечиста сила, Омелян Митрофанович - сільський голова, Зінаїда - секретар, Вовк - вовк.
Дія перша. На сцені величезна купа різного хамличчя. Входить дід з вилами і баба з граблями. Дід. Куди ж ми цю купу подінемо? Може на компост? Баба. Мороки ще з тим компостом. Давай спалимо. Дід. Так, говорять - шкідливо. Баба. Нічого не шкідливо. Всі палять, і ми спалимо. Підпалюють купу. З неї валить дим, заповнює сцену, дід з бабою кашляють, падають.
Дія друга. Біля контейнеру для сміття сидить Валерік, курить довгу цигарку і чухає потилицю. В повітрі матеріалізується чорт. Чорт. Чому сумуєш, Валєрік? Валєрік. Та як же мені не сумувати, коли за вивіз відходів треба платити. Чорт. А ти не вивозь. Валєрік. Куди ж я його подіну? Чорт. А ти його спали. Валєрік. Як? Це ж шкідливо. Там же етилен, пропілен і пінополіуретан! Чорт. Ніякої шкоди. На сміттєзвалищі воно буде 300 років розкладатись, а підпалиш - за хвилину нема нічого. І грошей платить не потрібно. Валєрік. Ладно, убовтав. Палить сміття у контейнері. З контейнера валить різнокольоровий дим. В диму зникає чорт. Валєрік чхає, кашляє, падає.
Дія третя. Кабінет сільського голови. За столом - Омелян Митрофанович. Входить Зінаїда. У неї в руках аркуш паперу. Омелян Митрофанович (невдоволено). Що там ще? Зінаїда. Лист з району. Пропонують зібрати і вивезти сміття. Омелян Митрофанович. Зібрати, то ще таке. А вивозити... (чухає потилицю). Краще ми його спалимо. (До Зінаїди) Збирай виконком.
Дія четверта. На сцені розвалена хата, навколо непролазні хащі. З-за хати виходить вовк. Вовк. У-у-у-у-у. Завіса.
Епілог. Початок 70-х 20 сторіччя. Населення району понад 40 тис. осіб. Районна поліклініка - 5 кабінетів, в райцентрі 1 аптека. Початок 10-х 21 сторіччя. Населення району менше 30 тис. осіб... О. Кононенко
| 
