В багатьох осінь асоціюється з пожовклим, опалим листям, димом розведених вогнищ. Спалення осіннього листя, рослинних залишків, сміття, гілля дерев вже стало “доброю” звичкою майже кожного. Але чи замислювалися ми над тим, яким повітрям ми дихаємо і на якій землі живемо? В якому стані знаходиться ця земля? Мабуть, що ні. А марно, адже багато в цьому світі залежить від наших вчинків, відношення до матінки-природи та повсякденних дій. Якщо з наслідками Чорнобиля вже нічого не вдієш, то зменшити вплив шкідливих для здоров’я речовин, які утворюються при згоранні, в наших руках.
Отже, розглянемо прості на перший погляд питання про шкоду від спалювання залишок рослин, сміття та деревини, які майже ніхто не ставить перед собою в наш час. Ми живемо і навіть не підозрюємо, яку шкоду наносимо собі та природі розводячи вогнище, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння.
Кожного року восени постає питання: що робити з рослинними залишками? Вивозити чи палити? Звичайно, що легше останнє. Кожної осені власники господарств та присадибних ділянок по всій Україні збирають рослинні залишки у купи та спалюють їх.
Зелені насадження є не тільки “легенями” планети, киснем яких дихає все живе на Землі. Вони також виконують важливу роль біологічного фільтру, який очищує навколишнє середовище. Подібно фільтрувальному паперу, вони затримують на собі величезну кількість забруднювачів, про що свідчать наступні показники. Так, листя рослин на 1 кг насаджень поглинають за сезон вегетації:
o 200-400 кг сірчистого газу (1 кг листя тополі у перерахунку на суху масу відфільтровує у середньому 150 г, ясеню – 18 г, липи – 10 г, акації білої – 69 г, в’язу – 39 г);
o 5-10 т вуглекислого газу (25-річне дерево тополі поглинає 44 кг, дубу - 28 кг, липи -16 кг, ялини - 6кг);
o від 14 до 65 пилу (доросле дерево в’язу осаджує 28 кг, верби – 38 кг, клену – 28-33 кг, тополя – 34 кг, шовковиці – 31 кг, ясеню – 27 г, каштану – 16 кг);
o 370-380 г свинцю (тобто стільки, скільки його викидається автотранспортом при спалюванні 450-600 л этильованого бензину).
Крім свинцю, листя рослин затримує і інші токсичні метали - мідь, кобальт, цинк, марганець, залізо і ін.
Спалення листя, сміття та деревини – чому це небезпечно?
Спалення сміття на подвір’ї є особливо небезпечним, тому що в результаті горіння виділяються хімікати, які рослина накопичила за час вегетації, які є стійкими у навколишньому середовищі, забруднюють повітря, їжу, озера та струмки. Нещодавно проведені дослідження довели, що спалення сміття та деревини на одному, окремо взятому подвір’ї, може призвести до більших концентрацій діоксину ніж промисловий спалювач сміття.
Більше того, спалення решток рослин крім забруднення повітря, та проблем зі здоров’ям, несе небезпеку виникнення пожеж.
Коли горить листя, деревина, сміття, пластик з димом у навколишнє середовище виділяються окис вуглецю, маленькі часточки твердих згорілих речовин та вуглеводні, в яких містяться отруйні, подразнюючі речовини та канцерогенні компоненти, тобто, які можуть викликати рак! Але найстрашнішим є те, що цими шкідливими речовинами дихаємо ми з вами!!!
Пари та тверді часточки залишаються у повітрі на довгий час у завислому стані. Ці часточки та токсичні гази можуть сильно впливати на здоров’я людей. В результаті можуть виникнути подразнення очей або носової порожнини, труднощі з диханням, кашель та головний біль. Люди з серцевими хворобами, астмою, емфіземою та іншими респіраторними захворюваннями є особливо чутливими до забруднення повітря вищезазначеними речовинами. Вплив на здоров’я в основному відбувається при концентрації забруднювачів повітря у зоні дихання.
Дим від сміття що горить може причинити ще більший негативний вплив, якщо він збирається та концентрується навколо будинків. Маленькі часточки-компоненти диму можуть погіршити роботу серця через зменшення об’єму кисню, який надходить до тканин. У хворих на астму можуть частіше виникати приступи цієї хвороби. Протікання таких хвороб як інфекційні захворювання легень, гостре запалення легень та бронхіт можуть значно погіршитись. Може загостритися алергія. Спалення сміття може спричинити і інші довгострокові проблеми зі здоров’ям.
Відмітимо, спалення чистої, сухої деревини не є джерелом надмірної кількості диму та забруднення повітря. Спалення ж ДВП, полакованого або фарбованого дерева не повинно проводитися взагалі через високий вміст шкідливих хімічних речовин у продуктах горіння.
Що являють з себе тверді часточки згорілих речовин і чому це небезпечно для здоров’я?
Дим, від горіння складається з дрібних часточок, які містять компоненти - забруднювачі. При попаданні в органи дихання, ці мікроскопічні часточки можуть досягти найглибших ділянок легень і залишатися там місяцями і навіть роками. Вдихання цих часточок може призвести до виникнення респіраторних захворювань, зменшити об’єм вдихуваного повітря та зменшити здатність легень використовувати це повітря. Тверді часточки можуть також спричинити приступи астми у деяких людей та рак дихальних шляхів.
Вуглеводні – це хімічні сполуки водню та вуглецю, часом з деякими іншими елементами, що можуть існувати як у вигляді газів так і у вигляді твердих часточок. Так як рослинні відходи, по своїй природі, є вологими, в більшості випадків вони не горить, а просто тліють, а це сприяє вивільненню великої кількості вуглеводнів. Деякі з цих вуглеводнів, такі як альдегіди та кетони, викликають подразнення очей, носа, горла та легень. Альдегіди є причиною відчуття, коли дим “їсть” очі. Значна частка вуглеводнів у диму згорілих залишків складається з поліциклічних ароматичних вуглеводнів, деякі з яких є канцерогенними, тобто сприяють виникненню ракових клітин.
Окис вуглецю, або чадний газ – це невидимий газ, який виділяється в результаті неповного згоряння. Відходи, що спалюються, є одним з джерел утворення викидів окису вуглецю. Чадний газ потрапляє у кров через легені і з’єднується з червоними кров’яними тільцями, а це зменшує кількість кисню, яку можуть отримати червоні кров’яні тільця та доставити до тканин людського тіла. В результаті впливу цього газу на людський організм можливі запаморочення, головний біль та загострення респіраторних хвороб. Новонароджені, немовлята, курці, літні люди, особи з хворобами серця та хронічними хворобами легень є більш вразливими до дії окису вуглецю.
Чи є вихід з положення?
Так. Переведені у грошовий еквівалент, наслідки спалення листя, рослинних залишків, сміття, гілля дерев стосовно здоров’я та впливу на навколишнє середовище можуть бути дуже дорогими. Ці кошти включають: 1) збільшення кількості випадків погіршення здоров’я та збільшення витрат на їх лікування; 2) зростання кількості випадків пожеж у домівках та у лісі; 3) сажа від спаленого листя, що осідає на будинках, псує їх зовнішній вигляд та вимагає затрат на відновлення первинного вигляду.
В народі говорять – скупий платить двічі. За помірну плату КП „Носівка – комунальник” допоможе обладнати майданчик для збору відходів на вашій вулиці та буде періодично вивозити його на сміттєзвалище. Плата за такі послуги незрівнянна з втратою здоров’я від вдихання продуктів згорання. Така послуга, нажаль, доступна лише мешканцям Носівки та прилеглих сіл. Спорудження та утримання в належному стані сміттєзвалищ дуже дорога справа.
Як альтернативу, ми пропонуємо метод переробки відходів, який називається компостуванням. Цей простий метод дозволяє підвищити родючість ґрунту та вміст гумусу у ньому, збагатити його на поживні речовини, зменшити або послабити такі деградаційні процеси ґрунту як його ущільнення, запливання та кіркоутворення, вивітрювання та вимивання цінних органічних та мінеральних речовин з його поверхні.
Робити компост зовсім не важко!
Компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір’я, неподалік від джерела води та бажано у місці, куди не попадає пряме сонячне проміння. Оберіть ділянку землі десь розміром 1 х 1,5 м. Вичистіть ділянку від дерну та трави. Поставте невелику огорожу навкруг своєї компостної ділянки, на кутках вбийте кілки. Залиште достатньо місця для того, щоб можна було без перешкод підійти до компостної купи.
Компост можна робити з багатьох харчових відходів включаючи залишки від овочів, фруктів, яєчну шкаралупу, чайні пакетики і т. ін. На додаток до цього, компостуються такі речовини як листя, трава, дрібне гілля, шматки шовку та бавовни, стружка, газети та зола. Почніть з заповнення вашої купи 10см шаром листя, шматочків землі або грубого сміття з подвір’я (гілля). Якщо ви додаєте в компостну купу харчові відходи, розбавляйте їх листям, гіллям та іншим сміттям. Щоб позбавитися неприємного запаху, можна додавати в компостну купу порошок з люцерни. В суху погоду зволожуйте купу водою, але так, щоб вона не стала дуже розм’яклою. Кожні декілька тижнів розкопуйте та розпушуйте купу щоб у ній циркулювало повітря та рівномірно розподілялась вологість. Не дивуйтесь, якщо ви відчуєте що компостна купа виділяє тепло або побачите у ній хробаків – все це є частиною процесу розкладу. Не дозволяйте дітям грати у компостній купі.
Зазвичай, компост “достигає” за 3-6 місяців після того, як ви почали з ним роботу. На цей час компост стає темним та пухким матеріалом.
Правильне компостування не сприяє погіршенню стану здоров’я та не підвищує ризик виникнення пожеж, а, фактично, є своєрідною “допомогою” для садів, городів та інших земельних угідь.
Компост може стати у великій пригоді на вашому подвір’ї та у господарстві. Його можна використовувати як високоякісне органічне добриво у саду та на городі для підживлення ґрунту і підвищення його родючості. Компост покращить стан ґрунту, допоможе землі краще вбирати повітря та воду, зменшить ерозію ґрунту. Використання компосту у вигляді мульчі на поверхні ґрунту позбавить вас від проблеми руйнування ґрунтової кірки на вашому городі після кожної зливи для того щоб полегшити ріст рослин. Компост або мульча з нього утримають у ґрунті вологу надовго навіть у найспекотніші дні та забезпечать збереження гумусу та органічних речовин від вивітрювання. Внесення компосту пригнічує розвиток бур’янів, покращує температурний режим ґрунту, слугує поживними речовинами для хробаків та інших організмів, які забезпечують поживними речовинами рослини та культури.
Компостування є природнім видом перебігу органічних речовин, який допомагає зменшити щільність та ерозію ґрунту. Коли листя компостується разом з рештками трави, які містять азот, кінцевий продукт є дуже цінним органічним добривом.
СХЕМА КОМПОСТУВАННЯ
|