Чергова російсько-українська газова війна в котрий раз показала необхідність переходу на альтернативи блакитного палива.  Експерти прогнозують дворазове подорожчання газу для населення вже в 2009 році.  Та й від подальшого закручування кранів на трубопроводах ніхто не застрахований.

 Твердопаливні котли стали вдвічі економніші

 Три роки тому в школі села Карпилівка Козелецькому районі встановили перший в бюджетному закладі області сучасний ТВЕРДОТОПЛИВНИЙ котел.  У ньому спалюють шарами дрова, брикет та вугілля.

 - Поруч проходить газопровід, але до нього школа не підключалась, - говорить директор карпилівскої школи Алла Бондар.  - Коли тодішній голова райадміністрації Володимир Француз приймав рішення встановити Твердопаливні котли, він ніби передбачав сьогоднішню ситуацію з газом.  А зараз у школі тепло, ми задоволені.

 Схожі котли стоять і в Олбинській школі на Козелеччині.

 - Мені все одно, чим опалювати, - говорить кочегар Микола Дідовець.  - Зараз палю вугілля.  У нас його три сорти, завезли в цьому і в минулому році.  Один сорт горить добре, другий - погано, третій - зовсім не горить, породи там багато.  Доводиться змішувати.  З торфом простіше: завіз три тачки на добу - і тепло.  Але треба ж і вугілля спалювати, хоча торфом опалювати дешевше.

 Кочегар хвалить польські котли, говорить, що вони вдвічі економічніші старих радянських.  Але скаржиться на те, що в котельні не працює система димовидалення.  Доводиться відкривати навстіж двері кочегарки, тому що в приміщенні повно диму.  Проблеми бувають, коли відключають електрику.  Обладнання не працює.

 - Хоч би яке безперебійне обладнання було, щоб півгодини тримало напругу, - говорить Микола Гнатович.

 На днях проводитимуть пусконалагоджувальні роботи і в котельні школи № 1 в райцентрі Семенівка.  Поки приміщення опалюється від газового котла міської мережі.

 - Основний недолік опалення від міської котельні - великі втрати тепла в майже кілометровій теплотрасі, мінімум 20 відсотків, - говорить заступник голови Семенівської райдержадміністрації Олександр Солодовник. - По-друге - газом опалювати дорого.  За теплий 2008 рік за опалення школа заплатила 214,2 тисяч гривень.  Якщо котел буде працювати на повну потужність, за опалювальний період по січневих цінами він напалить газу на 277,6 тисяч гривень.  Якщо ж опалювати торфобрикетами місцевого Ірванцівського заводу, то витрати на паливо за той же період складуть 115,1 тисяч гривень.  І навіть враховуючи витрати на транспорт та обслуговування котельні, в будь-якому випадку економія складе мінімум 30 відсотків.

 Євродрова

 На зміну традиційним дрова, вугілля і торфобрикету приходять сучасні паливні брикети і пелети.

 У кабінеті директора Городнянского малого підприємства «Екофуел» Івана Дербі зібрана колекція сучасного пресованого палива.

 - Ось наші брикети з тирси, - Іван Абрамович дає в руки важкий брусок з наскрізною дірою.  - А ось на такому ж, як у нас, обладнанні роблять наші конкуренти, - показує другий брусок.  - От брикети з соняшникової шкаралупи, а ось - з льняний костри.  А підприємець зі Славутича пробує робити брикети з фрезерного торфу.

 Торфовий брикет виглядає так, наче зроблений з вугілля.

 - Калорійність у нього вища, ніж у опилкобрикета, 5000 кілокалорій на

 кілограм проти 4600 у нас, - говорить Дерба.

 Колишній працівник служби обліку газу, 39-річний житель Городні Володимир Дубровський, будинок опалює і газом, і місцевими опилкобрикетаміи.  Вважає, що місцеве паливо - гідний конкурент газу.

 - Якщо брикети і дорожче газу, то ненабагато, - говорить Дубровский, - Тут чимало залежить від опалювальних приладів і самого будинку: наскільки економні котли та печі, наскільки правильно розраховані опалювальні системи, чи добре утеплено будинок.  Також важливі тиск і калорійність газу.

 На думку головного бухгалтера «Екофуела» Тамари Моєй, будинки дешевше опалювати брикетах, якщо витрачається більше 700 кубометрів газу на місяць.  Тоді кубометр обходиться в 73 копійки.  Люди, у яких паралельно з газовим залишилися твердопаливні котли, чотирма бруски брикета нагрівають всю систему, а газом лише підтримують температуру.

 - Щоб спекти паски в моїй печі, раніше треба було спалити два оберемок дров, - розповідає Тамара Мося.  - А тепер я закладаю шість опилкобрикетів, і все печеться прекрасно.

 Головний недолік всього опалення на твердому паливі - слабка автоматизація.  За котлом або піччю потрібно стежити, додавати або ворушити паливо.  Але європейці і тут придумали, як опалювати будинок, не заглядаючи в котельну місяцями.  Для цього створили котли на спеціальному паливі - пелетах.  Вони нагадують пресовані з тирси огризки олівців.

 Пелети завантажують або в бункер, або у величезний подвесной мішок.  Ємність бункера може бути розрахована навіть на весь опалювальний сезон.  Для опалення будинку площею 400 квадратних метрів на місяць потрібно дві з половиною тонни цього палива.

 - Вартість пелет приблизно така, як і у опилкобрикета - 100 євро за тонну, - говорить Андрій Ходоконенко, директор підприємства-виробника цього палива - фірми «Екобіопром», що в селищі Михайло-Коцюбинському Чернігівського району.  - Але наша продукція йде в основному в Європу.  Є кілька замовників з Київської області.  А ось з Чернігівщини не звертався ніхто.

 Ходоконенко вважає, що опалення на пелетах не зможе розвиватися в Україні без програми державної підтримки.

 - У Чехії програма діє - там купують і котли, і пелети.  А в сусідній Словаччині - нема, и все опалюють вугіллям, - наводить приклад Андрій Олександрович.

 Електрику за сім з половиною копійок

 Половина електрики в Україні виробляється на дешевих атомних електростанціях, решта - на гідро-і теплових.  Теплові можуть мінімально споживати газ, тому електрику не буде дорожчати швидко, кажуть експерти.

 Якщо поставити тризонний лічильник і опалювати  ночами, то електрика буде коштувати по 7,49 копійок за кіловат.

 26-річний чернігівець Петро Мішкун живе на дачі на Подусівці.  Будинок великий, опалює лише перший поверх, 70 квадратних метрів.  У минулому році грівся дровами та вугіллям, а в листопаді 2008-го встановив Електрокотел і тризонний лічильник.  Обладнання, установка та папери обійшлися у 10 тисяч гривень.

 - У будинку тепло, не жалкую, що встановив електроопалення, - каже Петро.  - Опалюю не тільки вночі, але і вдень, в полупіковий період, по 18,72 копійок за кіловат.  На електриці працюють і плита, і бойлер.  За грудень заплатив за електрику 247 гривень.  У січні було холодніші, тому чекаю, що доведеться заплатити 350-400 гривень.  Це не набагато дешевше опалення дровами, але зате немає мороки.

 В тему

 «Не сідайте на газову голку»

 Альтернативи газу є.  Україна виробляє електрики більше, ніж споживає.  В областях є місцеве паливо.  Для Чернігівщини це в першу чергу торф, відходи лісопереробки и тому подібне.  За запасами торфу область займає друге місце в Україні, має величезну кількість тирси.

 Третій рік в області діє програма з переходу на місцеве паливо.  У трьох школах в Козелецькому районі встановили сучасні твердопаливні котли.  Були задумки будувати поблизу Чернігова електростанцію на торфі.  Заступник голови облдержадміністрації Олександр Бєльський відмовився передчасно розголошувати її можливе місце розташування, мовляв, поки що це лише плани.

 До минулого року перехід на місцеве паливо був млявим.  Ціни на газ не так кусались, і чиновники діяли за інерцією.  Хоча слід зазначити, що і попередній голова облдержадміністрації Микола Лаврик, і нинішній - Володимир Хоменко - на запитання журналістів про плани газифікації сіл застерігали: «Не сідайте на газову голку».  І говорили про можливості місцевого палива.

 Геннадій ГНИП, тижневик «Гарт», № 4 (2392)

http://www.gorod.cn.ua/news_7571.html