Меню сайту
Категорії розділу
Архітектура [12]
Житлово-комунальне господарство [9]
Екологія [2]
Політика [7]
Різне [37]
Наше опитування
Як ви оцінюєте роботу Носівської РДА
Всього відповідей: 29
Банери

Носівські сайти
Погода
Погода Носівка Прогноз погоди у Чернігові Прогноз погоди у Києві
Каталог статей
Головна » Статті » Статті » Житлово-комунальне господарство

Дорогий газ? Технічний підхід і ніякого чаклунства!

Надто дорогим задоволенням стає маленьким українцям користування «голубим паливом».

І поки політикани доводять вимушеність підвищення комунальних тарифів, чернігівський винахідник Володимир Кононенко вчинив простіше і розумніше. Він взявся за розрахунки і дійшов висновку: газу можна споживати значно менше.

Світ широкий – його не натопи

― Володимире Івановичу, у нашому не бідному на парадокси житті існує й такий: доводяться так звані норми споживання у наданні послуг. Це стосується й газу. Немає лічильника ― плати за визначеними нормами, хоча в теплі зими останніх років потреба в цьому відпадає, інший ― встановив лічильник заради економії, але «не виконавши норми», позбавляєшся права на субсидію».

― Це справді кричущий парадокс. Субсидія надається найменш захищеним верствам населення, і якщо хтось на фоні свого зубожіння ущемлює себе в благеньких зручностях заради спільного блага ― економії енергетичних ресурсів країни, то за це заохочувати треба, а не карати.

Проте є більш суттєві втрати, які не пов’язані з тими чи іншими звичками споживача. Мова йде про суто об’єктивні причини. Це стан нашого опалювального обладнання. Воно здебільшого застаріле. Коефіцієнт корисної дії його низький. Тепла в оселі фактично залишається стільки ж, скільки вилітає в трубу.

― Ваші слова змусили пригадати післявоєнне дитинство. Тоді люди ще гостинними були, але особливо неповоротких відвідувачів в кожній хаті підганяли: ну швидше двері зачиняй ― світу ж не натопиш… А тепер бачимо, що й таке можливе. Глобальне потепління. Парниковий ефект. І головна причина ― людський фактор…

― Час вимагає негайного переходу на сучасні енергозберігаючі технології, які здатні вирішувати і екологічні проблеми і раціонально використовувати енергоресурси, запаси яких зменшуються.

Такі технології існують, але вони повільно впроваджуються як на промисловому, так і на побутовому рівнях через нестачу коштів. Добре зарекомендували себе, приміром, побутові котли німецького та італійського виробництва. Але ціна на них для багатьох пересічних громадян зависока.

Проте вихід з ситуації існує. Ідея такої можливості виникла у мене не вчора і не сьогодні, а добрих десять років тому.

Згадавши влучне і мудре прислів’я про відсутність меж досконалості, я вирішив перевірити його правдивість на вітчизняному котлі КЧМ-1 зразка 1969 року. Розрахований він на тверде паливо з можливістю переобладнання під газ або рідке паливо.

Агрегат, як бачимо, старуватий. Але в ті роки населення не мало особливого вибору і попит на нього був досить високий. Зараз в Чернігівській області дуже багато таких котлів. Але тепер, коли вибір з’явився, існують інші стримуючі фактори.

Про високу вартість нових котлів ми вже говорили, а на їх примхливість також не можна не зважати: без електрики вони працювати не будуть. А радянські котли, як і люди тієї доби, продовжують зберігати старі звички, у сенсі своєї безвідмовності в роботі.

Апетит котла зменшився

― Тобто, Ви вирішили вдосконалити котел? А в чому, власне, полягає недолік? Адже в народі й так кажуть: краще зробити по-новому, ніж переробляти…

― Недолік був напоказ ― котел погано грів. А заковика полягала в тому, що котел підсмоктував повітря з боків. Воно не йшло через горілки. Конструкція пальників також мала свої вади ― не регулювалися. Тому скільки їм газу не давай ― все з’їдять. Досить було замінити їх регульованими, дещо ущільнити місце підсмоктування повітря і результат докорінно змінився.

Чесно кажучи, я й сам не очікував на такий ― коефіцієнт корисної дії зріс на 32%. І це не межа. Є задумка, що дозволить підняти його ще процентів на шість.

― Схоже, що Ви зайвий раз підтвердили поширену думку про простоту геніального. Чому в такому випадку ці елементарні зміни не відбулися раніше? Все-таки близько 40 років котел грів не на повну силу…

― Я не відчув у запитанні нічого неприємного. А «довга дорога», мабуть, починається з нашої ментальності. Ілюстрацією до такої думки нехай послужить приклад з моєї новаторської діяльності.

На одному з підприємств, де доводилось працювати, запропонував я проект преса, що в багато разів підвищував продуктивність виробництва продукції. І що ж, головний інженер з першого погляду на креслення зрозумів це, але стримано сказав: я тобі не заважатиму, але і сприяти не маю наміру.

― Тобто, якщо не я або і не я, то ніхто. Може, варто було запропонувати співавторство?

― На цей крок я не пішов би.

― Чи були якісь труднощі на шляху від задуму до втілення у останньому випадку?

― Коли кінець щасливий, про перипетії говорити просто не хочеться. За науково-технічні розробки «Пристрій у камері спалювання котла» та «Пристрій для сушіння деревини» я став лауреатом Чернігівського обласного конкурсу «Краща науково-технічна розробка регіону» у 2005 році. З того часу в області переобладнано близько тисячі котлів.

Люди задоволені. Адже їм не довелося ламати голову над тим, де взяти гроші на нові теплові агрегати. А ті витрати, які користувачі понесли за надане старим котлам другого життя, окупляються фактично за місяць. А щодо споживання голубого палива, то потреба в ньому зменшується майже вдвічі!

― Виходить, що Ви принесли користь не лише окремим споживачам, а й регіону в цілому.

― Судіть самі: за моїми підрахунками за умови переобладнання усіх котлів КЧМ-1, що є в нашій області, економія газу за рік може становити 10-15 мільйонів кубічних метрів.

― Питання актуальне для всієї держави. Чи порушували Ви його на вищих рівнях?

― У березні цього року я звернувся з листом до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо скорочення закупівлі газу для України завдяки винайденому мною пристрою. В листі, зокрема, зазначалося, що надмірне споживання газу для соціальних потреб населення викликано тим, що в багатьох будинках, приєднаних до газової мережі, використовуються котли старої конструкції КЧМ-1.

В цих будинках живуть переважно незаможні люди, які користуються субсидіями. Через неспроможність громадян встановити лічильники і замінити котли на більш економічні газ спалюється за нормами споживання. А пристрій дозволяє спалювати менше і з більшим ефектом.

― Як виглядає ситуація на сьогодні?

― З інституту газу у червні цього року від Національної академії наук України я отримав листа про те, що «пропозиція Кононенка В.І. щодо удосконалення роботи чавунних котлів (КЧМ) є актуальною».

А трохи згодом Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів повідомило, що «НАЕР підтримує розробку та впровадження обладнання та пристроїв, які сприятимуть ефективному використанню енергоресурсів» та запропонувало «надати до інституту газу НАНУ належним чином оформлену проектну пропозицію щодо удосконалення роботи чавунних котлів для подальшого її опрацювання».

― Схоже, що географія застосування Вашої науково-технічної розробки має шанс розширитись. А як просувається справа на Чернігівщині?

― Вона просувалася б швидше, якби відчутнішім було сприяння з боку владних структур бодай в організаційному плані. Особливо непросто допомагати людям, що живуть у глибинці.

 

Розмову вів Стас ВАСЮТІН, м. Чернігів

http://val.ua/ukraine/194829.html

 

Категорія: Житлово-комунальне господарство | Додав: Адмін (15.12.2008)
Переглядів: 1024 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
теги
Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Мережі
Пошук
Годинник
Статистика
Счетчик PR-CY.Rank
PR-CY.ru
 



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Архів записів
 
 
Архітектор © 2008-2020