Останніми роками в області почастішали випадки аварій, пов’язаних з використанням природного газу в побуті. Зазвичай це відбувається в будинках, які експлуатуються понад 25 років. Проте було би неправильно пояснювати аварійність тільки віком будівель. Адже вони не стояли порожніми та занедбаними, у квартирах весь цей час жили люди, які користувалися благами цивілізації у вигляді центрального опалення, гарячої та холодної води, електро­енергії та газу. Подачу цих ресурсів до будинків здійснюють підприємства, що є в групі природних монополістів. Тобто таких, функції котрих, за визначенням, за жодних обставин не можуть виконувати інші, малі підприємства. 

Але, згідно з чинним законодавством України, право монополістів на надання населенню певних послуг накладає на них обов’язки. Зокрема, підприємства, які постачають природний газ, зобов’язані надавати за свій рахунок послуги з технічного обслуговування трубопроводів, вводів до житлових будинків та внутрішньобудинкових систем газопостачання в строки, встановлені нормативними і технічними документами. З економічної точки зору це можливо завдяки тому, що в тариф на оплату споживачами природного ресурсу вже закладено вартість технічного обслуговування. Цю норму також закладено і в договори постачальників з абонентами, тобто з мешканцями газифікованих будинків: багатоквартирних та приватних. 

Так було зроблено тому, що регулярне, тобто планове технічне обслуговування необхідне для забезпечення безпеки користування внутрішньобудинковими газопроводами та газовими приладами. А ось його відсутність або неналежне виконання можуть призвести до біди. 

Жителям Чернігівської області «блакитне паливо» постачає ПАТ «Чернігівгаз», яке також є природним монополістом. В його функції, крім постачання природного газу, входить видача технічних умов на проектування газопроводів та споруд, проектування, будівництво, а також технічний нагляд. Якщо сказати коротко — все, що має відношення до природного газу після того, як він виходить з магістральних мереж. 

Добросовісне виконання таким могутнім монополістом своїх обов’язків є життєво важливим фактором як для економіки, так і для соціальної сфери Чернігівщини. На жаль, останніми роками ці обов’язки виконуються постачальником неякісно та не в повному обсязі, на що не­одноразово було вказано теруправлінням Держгірпромнагляду у Чернігівській області під час перевірок ПАТ «Чернігівгаз». 

Значним порушенням вимог законодавства було те, що підприємство систематично ігнорувало вимоги про належне планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання і виконувало його лише за заявками абонентів. Тобто тоді, коли ситуація вже виходила з-під контролю і не було жодних підстав для відмови. 

Але згодом, завдяки зусиллям теруправління та ряду рішень, прийнятих на державному рівні, постачальників було примушено більш ретельно виконувати свої обов’язки, і, здавалося, що стан справ з техобслуговуванням починає поліпшуватись. Однак комплексна перевірка підприємства, проведена в листопаді 2012 року, виявила в ПАТ «Чернігівгаз» значну кількість порушень вимог законодавчих та нормативних документів з охорони праці та промислової безпеки. Як не прикро, але ці порушення стали вже традиційними для підприємства, тому що не усувались роками. Серед них були й такі, що мають безпосереднє відношення до забезпечення безпеки використання природного газу в побуті. 

Наприклад, кількість працівників ПАТ «Чернігівгаз», що зайняті на обслуговуванні внутрішньобудинкових систем газопостачання, є недостатньою і не дає можливості належного та своєчасного виконання необхідного обсягу робіт. На практиці це призводить до того, що в багатьох населених пунктах технічне обслуговування не виконується навіть в мінімальному обсязі. 

Не все гаразд і з перевірками на герметичність систем газопостачання як багатоповерхових, так і приватних житлових будинків: вони виконуються зі значними порушеннями встановленої періодичності. 

До того ж, під час виконання планового технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання працівники ПАТ «Чернігівгаз» не перевіряють відповідність установки газових приладів і прокладання газопроводів вимогам проекту та нормативних актів. Також не завжди перевіряється наявність самовільно встановлених мешканцями газових приладів, а ще менше — у випадках їх виявлення виконується негайне відключення таких приладів від системи газопостачання. 

Залишаються невирішеними організаційні питання: бригади АДС Ніжинського УГГ, Козелецького УГГ, Ріпкинського РГГ не в змозі прибути до віддалених газифікованих населених пунктів за 40 хвилин (максимальний час, який допускається нормативними актами), а АДС Лосинівської, Чемерської, Любецької дільниць ліквідовані взагалі. АДС Ніжинського УГГ потребує збільшення штатної чисельності і забезпечення спеціальним транспортом, тому що одна бригада обслуговує Ніжин і Ніжинський район, тобто близько 40 тисяч абонентів). 

Весь перелік таких порушень, кожне з яких може спричинити серйозну аварію, є дуже великим, що свідчить про безвідповідальне ставлення постачальника природного газу до своїх обов’язків.

Зрозуміло, що такий тривожний стан з постачанням газу населенню склався в області не водночас. Теруправління, за результатами попередніх перевірок, видавало ПАТ «Чернігівгаз» приписи з вимогами усунення порушень. Але якщо ці вимоги і виконувались, то не в повному обсязі, а якість обслуговування жителів області так і залишалась низькою. 

Ситуація ставала ще гострішою після того, як відбувались аварії або нещасні випадки з користувачами природного газу в побуті. Комісії з технічного розслідування, створені за наказом начальника теруправління, з’ясовували обставини та причини трагічних подій і пропонували ПАТ «Чернігівгаз» вжити відповідних заходів для запобігання повторенню подібних аварій. 

Однак заходи, запропоновані комісіями, виконуються ПАТ «Чернігівгаз» не в повному обсязі. А це знову-таки може призвести до виникнення аварійних ситуацій та завдати шкоди життю і здоров’ю громадян. 

Виникає питання: чому ж ПАТ «Чернігівгаз» ігнорує вимоги, які поставлені перед постачальником законами нашої держави? Чернігівський газовий монополіст виправдовує це стандартною скаргою на скрутний фінансовий стан. Причому протягом багатьох років. Що дуже дивно, адже акціонерне товариство — це не бюджетна установа, і за наявності фінансових проблем мало би якось їх вирішити або припинити своє існування. 

А взагалі, природні монополії мають справи з природними ресурсами, якими керують закони вищі за ті, що пише людина. Тобто ніякі скарги та посилання на «бідність» з боку монополістів не змінять існуючий у природі порядок речей. І природний газ метан, який приходить до наших домівок, у жодному разі не перетвориться на цілком безпечну речовину, як би ми про це не мріяли. 

А це означає, що людина має або виконувати заходи безпеки під час користування природним газом, або повністю відмовитись від нього. Тож у природного монополіста в особі ПАТ «Чернігівгаз» вибір дуже простий: якщо немає змоги працювати за правилами, тоді не треба працювати зовсім. 

За період з 2008 по 2012 роки на території Чернігівської області сталося 11 нещасних випадків, пов’язаних з використанням газу в побуті, внаслідок чого постраждало 19 осіб, з них 10 померли (один з найгірших показників в Україні). 

Основні причини цих нещасних випадків: непроведення належного планового технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків; відсутність належного контролю з боку ПАТ «Чернігівгаз» за станом безпечної експлуатації системи газопостачання житлових будинків; незадовільний технічний стан газових приладів; незнання абонентами правил безпеки під час користування газом у побуті. 

У 2012 році під час користування природним газом у побуті на Чернігівщині постраждали 4 особи, з яких 2 померли (хлопець віком 27 років та дівчина — 24 роки). 

Технічним розслідуванням, проведеним теруправлінням Держгірпромнагляду у Чернігівській області, встановлено, що ці трагедії були спричинені значними порушеннями вимог безпечної експлуатації систем газопостачання. 

В першу чергу це незадовільний стан газових приладів, внутрішньобудинкових систем газопостачання та димовентиляційних каналів, їх зношеність або несправність, а також самовільні перероблення та підключення, виконані мешканцями квартир та приватних будинків. До цього призвели відсутність належного контролю за безпечною експлуатацією систем газопостачання житлового будинку з боку власника будинку та спеціалізованого підприємства газового господарства.