 Наприкінці вересня до архівних відділів РАЦСу та райдержадміністрації надійшов лист з Товариства Червоного Хреста, у якому співробітники служби розшуку просили дізнатися про долю рідних чи близьких уродженки Носівки Євдокії Миколаївни Горкавенко. З таким проханням в цю міжнародну організацію звернувся громадянин Данії Тутті Нільсон. Лише в 2005 році від свого батька він дізнався, що його мама Галина, яка померла в 1949 році, була родом з України, й, зокрема, з Носівщини. Під час німецької окупації її, як і багатьох інших українських юнаків та дівчат, було вивезено на примусові роботи до Німеччини, звідти - до Данії. Після війни жінка вийшла там заміж, народила трьох дітей. Якийсь час вона вела переписку зі своєю українською сестрою, навіть збереглися уривки деяких листів у далеку Данію з України, а потім, очевидно, у зв’язку зі смертю колишньої німецької бранки, зв’язок обірвався й ось тепер один з її синів хоче більше дізнатися про свої українські корені.
На щастя, долею цього листа зацікавилася голова районної організації ветеранів війни та праці Олександра Ляшенко, яка відразу ж включилася в пошуки, підключивши до цього старожилів мікрорайону, де, орієнтовно, в післявоєнний час мешкала родина Горкавенків. І небезрезультатно. На жаль, немає вже на світі ні Євдокії Горкавенко, ні її чоловіка Прокопа Кондрашевського. Зате залишилися їх четверо дітей, котрі хоч і проживають з сім’ями у Києві, проте на свою малу батьківщину навідуються часто. Особливо старша донька, Ганна Прокопівна Артеменко. Завдяки небайдужості багатьох людей, за що їм від усього серця дякує жінка, представники Товариства Червоного Хреста України вже зв’язалися з нею та відправили відповідь на запит у Данію. Тож сподіваємося, вже у недалекому майбутньому представники молодшого покоління родин Горкавенків-Нільсонів зможуть зустрітися.
К.МИХАЙЛЕНКО.
«Носівські вісті» №47(9115)
|
