Триває традиційне обливання фарбами пам’ятника більшовицькому вождю у Носівці (Чернігівська обл.), «приуроченому» здебільшого до різних подій і дат.

Останні випадки «фарбування» Лєніна - в червоний колір до дня Перемоги, фарбування до «дня Незалежності».

Щоразу стараннями міськради (бо не дивлячись на наявність екзальтованої когорти захисників пам’ятника, ніхто з них з драбинами і ганчірками до облитої їхньої святині не поспішають) пам’ятник миється, а «вражені» місця – зафарбовуються. Як наслідок, Лєнін став плямистим.

Отож до святкування дня міста (19 вересня) знову ж силами міськради пам’ятник був пофарбований у чорний колір.

Хоч екзальтованих помічників знову не було, але, видно, шаманське дійство над пам’ятником ними було десь замовлено і здійснено. Бо у ніч перед днем міста у підпільних фарбувальників вождя рука таки здригнула і посуд із червоною фарбою пролетів мимо, обливши дерева і трав’яний газон.

Тоді, вже видно з пересердя, невдахи облили Лєніна чимось схожим на кефір.

Так що цьогорічний день міста для прихильників пам’ятника був радіснішим, бо невідомий розчин швидко висох і став майже непомітним. То ж місто, як і за комуністів, святкувало під пильним наглядом причепуреного основопожника найкривавішого суспільного устрою на планеті.

Змушений у черговий раз повторити свої запитання: скільки ще часу потрібно нашим «незалежникам» і «державникам», аби прийняти рішення про цілком законний демонтаж цього, як виявляється, невмирущого у Носівці символу тоталітарної епохи?

Коли нашими численними провідниками з політичних партій і рухів, депутатами усіх рівнів, вченими і державними мужами буде остаточно усвідомлено неможливість будівництва незалежної, патріотичної, могутньої і сильної, шанованої у світі держави без рішучого розірвання з ганебним тоталітарним минулим?

Неможливо йти вперед з головою, повернутою назад. Або тоді слід йти назад, про що відверто і чесно сказати народові. Тим більш напередодні виборів президента України, коли як ніколи за попередні 18 років, зріс ризик опинитися не серед європейських держав, а під каблуком сильного і нахабного тоталітарного сусіда.