 І у нас живуть знаменитості Непримітному будиночку у Софіївці на Комсомольській вулиці довелося стати головним епіцентром подій всеукраїнського масштабу. Бо саме сюди уже два роки приїздить на дачу переможець третього сезону шоу «Україна має талант» двадцятичотирирічний ілюзіоніст Віталій Лузкарь. Цей будинок хлопець купив для своїх батьків. Хоч юний талант і живе в Києві, але раз чи два на місяць він приїздить у Софіївку, щоб відпочити від гастролей, концертів та метушливого міського життя. Місцина справді приваблює своєю природою, затишною атмосферою — яка спияє розвитку справжніх талантів. Всю інтригу позасценічного життя свого сина і те, що ж для нього значить цей будинок, нам відкрила його мати, Ганна Іванівна, з якою ми зустрілися у Софіївці. Розповідає жінка, що жити в цьому селі вона давно мріяла, бо сама, уродженка одного з таких сіл Чернігівської області. Згодом одружилася, потім переїхали з чоловіком жити до Києва. Але не вмерла любов до селянського життя, до простих людей-трудівників, до неповторної природи українського села. Від міського гамору відпочивала, гостюючи у подруги, що живе в Рівчак-Степанівці. У такій любові була рівно єдина і з сином, який теж, як сказала жінка надзвичайно любить село. Тому купив він батькам оселю в Софіївці, яку давно вже облюбувала його мама. Тут Віталій і творив свої таємниці, тут була справжня майстерня див, які так і не зміг розгадати жоден суддя шоу «Україна має талант», а їхня любов до хлопця допомогла йому стати переможцем шоу та власником суми в один мільйон гривень. Згадує Ганна Іванівна, як Віталій ще з дитинства дивував рідних фокусами, щодня тренувався перед дзеркалом, аби ніхто не зміг розгадати його таємниці, аби всі дійсно повірили в магію. Студентом Київського естрадно-циркового коледжу приїздив у село, де в будинку зробив свою майстерню з різними станками та приладдям для роботи. Виготовляв на самоті різні реквізити для виступів. Згадує Ганна Іванівна, як всією родиною допомагали сину робити чарівну скриньку, яка з середини ніби пуста, але під час фокусів Віталій витягував звідти різні палички та хусточки. Прославився на всю Україну і його номер з голубами, які не знати звідки діставав. Лише мама знає секрети його успіху, бо щодень хвилювалася разом з сином щоб все вийшло так, як задумав, бо в цій професії, як в медицині помилки не допустимі. Розповіла Ганна Іванівна, що ще до проекту її син уже був знаменитістю. На другому курсі циркової академії здобув гран-прі глядацьких симпатій на конкурсі ілюзіоністів у Москві. З тих пір про нього почали говорити уже як про досвідченого майстра своєї справи. Частенько їздив виступати за кордон. Саме під час його відсутності в Україні стартував відбірковий тур шоу. Друзі повідомили хлопця про нього та довго умовляли Віталія взяти участь, бо той спочатку чомусь сумнівався, не вірив, що там все по-справжньому. Та все ж згодився показати свій талант на всю Україну. Швидко повернувся додому,прорепетирував виступ, а вірні друзі допомогли знайти хорошу асистентку для номеру. І ось — він у Донецьку. Після його виступу судді ніяк не могли оговтатись та зрозуміти дива, що творив цей хлопець на сцені. — Пройшов він у сто, потім у п’ятдесят, а от в десятку міг і не потрапити, — говорить мама, — бо в день прямого ефіру він мусив летіти виступати до Індії, де вже підписав контракт. Цілий вечір не спав, довго думав, що ж робити, чи пройде він у фінал, чи потрібно це йому. Режисери СТБ повинні були зателефонувати до десятої ранку, бо об одинадцятій у нього вже літак. Ніхто не зателефонував і хлопець неквапливо попрямував займати пасажирське місце. Аж от, за лічені хвилини до вильоту, йому повідомили, що він пройшов у фінал. На радощах Віталій швидко вискочив з літака, вмить забув про виліт, бо вже давно зрозумів, що справжнім героєм він відчуває себе лише на Батьківщині, що лише тут його талант буде гідно оцінений. — Пройшло вже півроку після нашої перемоги, але син не перестає спілкуватися з друзями, яких здобув на проекті, — згадує мама.— Як весело їм було у тренувальному таборі в Пущій Водиці, де кожного вечора всі учасники збирались біля багаття, в неофіційній обстановці демонстрували свої таланти. Тут не було тепер суперників, тут були просто друзі, які , щиро бажали перемоги кожному, бо всі були цього дійсно гідні. І хоч відтепер безперестанні поїздки, гастролі займають у сина майже весь час, намагається виділити хоч кілька днів на місяць, щоб приїхати до нас в село. Коли дізналися, що Віталик виграв шоу, то весь будинок в Києві нас вітав, всі кричали у вікна, ми були наче справжні зірки. В селі теж прийшли поздоровити усі сусіди та друзі. Сьогодні в гості до Ганни Іванівни приїхала подруга, син якої, до речі, Сергій Ступаков, кращий друг Віталія, є фіналістом шоу «Феномен». Його мама теж сказала нам, що весь час, живучи в Києві, була вражена, як її подруга справляється з такою неосяжною кількістю роботи в селі. Розповіла, що її син теж приїздив у Софіївку у гості до Віталія і йому надзвичайно тут сподобалось. Сказав батькам, що теж хоче купувати землю в сільській глибинці і будувати власний будинок. На запитання, в чому ж секрет успіху Віталія, жінка відповіла, що приклад перемоги її сина ще раз доводить, що стати мільйонером та відомим на всю країну може будь-хто, варто просто вірити в себе, і тоді інші у вас повірять також. За приємною розмовою час добіг кінця, Ганна Іванівна з подругою мусили терміново їхати в Київ на галаконцерт «Феномену». Від щирого серця побажали всім читачам «Носівських вістей» ніколи не опускати руки перед будь-якими труднощами, завжди впевнено йти до своєї мети, бо таланти є у кожного, але не в кожного є бажання їх розвивати. К.СМИЧОК.
|
