Молодий здоровило у колі веселої компанії, що засіла в носівському ресторані «Українка», хилив чарку за чаркою. Під закриття всі розбрелися, а їх друг десь сховався. Вирішив іще і ніч погуляти. Забрів на кухню, набрав делікатесів. Сокирою, що рубають м’ясо, відбив замок на дверях буфету. Взяв коньяк, горілку, шампанське і засів у залі. Спиртне лилося рікою. Вранці працівники харчувального закладу прийшли на роботу і своїм очам не повірили. За столом сидів вчорашній відвідувач. Біля нього і на підлозі стояли гори пляшок — випиті і нерозпиті. Василь (ім’я змінено) почувався, як у тій пісні: «І над панами я пан». Випивоха не чинив опору оперативникам. Сплатив штраф і вартість нанесених збитків, заподіяних протягом ночі, проведеної у ресторані. Звучить же! Схожий випадок (перший мав місце кілька років тому) стався нещодавно після весілля. Весільний батько випив зайву чарку і став «виходити з колії». Щоб не зіпсувався настрій гостей, його попросили потихеньку піти додому. Здавалось, чоловік послухав. Весілля закінчилося, гості розійшлися, ресторан зачинили. Вночі сторожі «Торговельного центру», що через дорогу, побачили: на «козирку» над вхідними дверима «Українки» стоїть чоловік, який, відкривши вікно, вийшов із залу. Хотів, мабуть, злізти. Але не було можливості. Охоронці подумали: злодій і подзвонили черговому райвідділу внутрішніх справ. Міліціонери, які прибули, зв’язалися з директором ресторану. Світлана Вовк переконалась, що це не злодій. Та й зляканий чоловік пояснював, що він нічого не крав, а весільний батько. Працівники, які закривали харчевню, не зробили обхід. І тому залишився захмелілий чоловік, котрий заснув десь у закутку чи в туалеті. Коли протверезів, шукав вихід із неприємної ситуації. Висновок: щоб у ресторані не ночувати, треба міру знати. М. КОХАН.
|