Із засідання колегії райдержадміністрації

Скажемо відразу, останнє розширене засідання колегії райдержадміністрації, яке відбулося 4 серпня, в повній мірі увійде в історію виконавчої влади в Носівці своєю знаковістю. Уперше проводив його новий голова РДА Іван Пугач, перший з керівників останніх призначень, який, заступаючи на посаду, озвучив перед районним активом власну програму --серйозні плани відродження промисловості, подолання низки проблем в соціальній сфері, впорядкування території. Акценти нового керівника – на підвищення виконавської дисципліни, особистої відповідальності кадрів, можливо, хтось і пропустив мимо вух, звикнувши до цього за довгий період розваленого управлінського механізму, коли у владних коридорах говорили, а підлеглі, нерідко, чули й не чули!.. Саме для таких, напевне, хто із запізненням заходив до залу засідань, голова РДА серйозно зауважив, другий раз, мовляв, слухайте за дверима або індивідуально, як двієчники, -- опісля…
  Певно, саме з цього давно слід було починати, інакше в елементарному стали собі проблеми вигадувати, не говорячи вже про складну ситуацію в економіці – зупинені головні підприємства, відомі носівською маркою за межами області в Україні.
  І все ж, коментуючи в першому питанні хід виконання Програми соціально-економічного розвитку та бюджету району за перше півріччя 2009 року, І. І. Пугач знайшов позитивні приклади господарювання. За тих же умов нестабільності із значним приростом проти минулого року спрацювала  ТОВ «Кондитерська фабрика «Десна», обсяги виробництва якої з початку року склали понад 3 млн. гривень, або на 267 відсотків більше.   Помітно нарощує темпи виробництва ТОВ НВКЦ «Прес». Навіть у порівнянні з першим кварталом ріст склав більш як у 9 разів. Розширює своє виробництво і нарощує його обсяги ЗАТ «Формстиль», яке розпочало працювати лише з травня. Але цього, звичайно, надзвичайно мало з огляду на те, що  не працювало головне підприємства, яке солідно поповнювало бюджет, Пенсійний фонд, -- цукрозавод, законсервовано молокозавод, «Продагро». Відродити переробну галузь у районі, а відтак і основи системного розвитку агропромислового комплексу – один  із головних  пріоритетів і влади, і господарників та інвесторів, якщо вони серйозно вирішили працювати в районі.
  На думку доповідача, якраз аграрний сектор економіки працює стабільно, що підтверджує позитивна динаміка на всіх напрямках виробництва та використання основного виробничого потенціалу – землі. Аналіз роботи галузі засвідчує, що в сільгосппідприємствах вироблено валової продукції на суму 11,4 мільйона, що дещо більше, ніж на цю пору торік. Вважай, на рівні залишається поголів’я ВРХ й корів, при цьому валове виробництво молока зросло майже на до 3,6 тисячі тонн, або на 141,5 тонну, вирощено м’яса в живій вазі 802,8 тонни, або 96 відсотків до минулого року. Покращуються показники продуктивності. Надій на корову склав за півріччя 2454 кілограми, або на 329 кілограмів більше, ніж торік, відповідно прирости на відгодівлі ВРХ складають 518 грамів, свиней – 394, краще минулорічного, але далеко не взірець.  
  Аналізуючи цей розділ виконання Програми, голова райдержадміністрації, навіть опікаючи агропромисловий сектор економіки, бачить  масштабні шляхи нарощування обсягів виробництва, поглиблюючи водночас реформи й залучаючи сучасний досвід господарювання, досягнення науки, передові технології.
  Жнива у розпалі. Урожай збирається власною технікою при навантаженні 212  гектарів на комбайн і залученою. Питання: що вигідніше господарствам, купляти й утримувати власну збиральну техніку чи користуватися послугами «летючих загонів» -- наразі актуальне, державне, господарське, соціальне. І це проблема для влади також.
 Умовною для нинішнього часу можна сприйняти реалізацію розділу програми щодо інвестиційної діяльності в ході якої з усіх джерел освоєно близько 3,5 мільйона гривень коштів. Водночас, якщо половина припадає на Мринське ВУ ПЗГ, то говорити про можливість модернізації та оновлення основних виробничих фондів, розвиток соціальної сфери решти підприємств і загалом району говорити намарне.
  Подібне стосується й роздрібного товарообороту, надання послуг населенню, де навіть з підвищенням цін не забезпечено показників попереднього року. Винятком хіба доробок зв’язківців та поштовиків, але й тут, зрозуміло, завдяки зростанню тарифів.
  Здавалось, на  перший погляд, виконується податкова програма, зібрано більше минулорічного на 302,5 тисячі гривень, розрахункова база виконана на 103 проценти. Натомість доходи державного бюджету майже в такому обсязі недовиконані. А ось завдяки податку з доходів фізичних осіб місцевий бюджет з помітним перевиконанням – 109,3 процента, фактичному 8091,2 тис. гривень при завданні 7383,1.
  До бюджетних призначень залучено більше, ніж торік, 1,8 мільйона доходів, або майже 33 мільйони гривень. Разом з тим 5 сільських рад не забезпечили виконання планових бюджетних призначень по залученню в бюджет власних та закріплених доходів, по суті, самоусунулись від роботи по наповненню бюджету керівники Калинівської, Ганнівської, Степовохутірської, Тертишницької, Софіївської сільрад.
  Можна задовольнятися статистикою підприємницької діяльності від малого і середнього бізнесу до бюджету, навіть зрослими в порівнянні з минулорічним обсягами й прогнозованими завданнями, але й при цьому у влади немало питань не лише в поліпшенні взаємовигідного партнерства з підприємствами в ім’я розвитку територій, якісного фактору в обслуговуванні населення, заповнення прогалин побутово-торговельної сфери й життєдіяльності Пенсійного фонду тощо.
 Фактично не існує заборгованості по заробітній платі, соціальних виплатах при помітному її зростанні в зв’язку із встановленим законодавством прожитковим мінімумом. Залишається тільки певна заборгованість цукрозаводу. А втім, і в цьому розділі проблем для влади не менш, зокрема, що стосується оплати праці в сільгосппідприємствах, підприємцями найманим робітникам, що в підсумку позначається на соціальній захищеності як працівників, так і пенсіонерів.
  Стрімкі зміни на ринку праці вносять корективи в роботу центру зайнятості. Однак, рівень зареєстрованого безробіття помітно менший. Водночас і вакансій менше, ніж торік, на одну вільну припадає 8 осіб проти 2 у минулому році.
  Немало проблем у комунальному господарстві, які, вважай, під силу вирішуються КП «Носівка-Комунальник» та «Носівські теплові мережі». Колективи справляються з поточними завданнями, водночас питання пуску нових свердловин, роботами на яких опікуються комунальники  підтримкою громадських кооперативів, підготовка до опалювального сезону котелень, зокрема й центральної, яка забезпечує теплом приміщення міської ради, з усіма установами й Укртелекому.
  Зупинився І. І. Пугач і на підсумках реалізації розділів Програми в гуманітарній сфері, де в центральних напрямках  прокоментував виконання Указу Президента України щодо покращення медичного обслуговування сільського населення, попередження захворюваності, підвищення якості освіти й виконання районних освітніх програм, ефективного використання державних субвенцій, власних і залучених коштів на вирішення найгостріших питань поліпшення матеріальної бази навчальних та дошкільних установ. Не обійдено увагою й питання культури, робота з дітьми та молоддю.
   Значно розширила бюджетну тему член колегії, начальник фінансового управління РДА М. І. Самбур. При помітному перевищенні доходів, зростанні темпів їх надходження, зокрема й у позірі на доведений Міністерством фінансів план, все ж наш районний міністр фінансів оптимізму не поділяє. Адже позитив досягнуто за рахунок додаткових надходжень податку з доходів фізичних осіб, оренди паїв лише окремих агрофірм району, натомість якісного виконання бюджету не досягнуто. Не виконаний  показник з податку на прибуток підприємств комунальної власності, з плати за торговий патент, державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності. Ряд підприємств сплатили за оренду земель значно більше, випередивши минулорічні обсяги оплат.
  Водночас органи місцевого самоврядування, зокрема, ряд сільрад, як Макіївська, Рівчак-Степанівська, Селищенська, Степовохутірська, пасують в справлянні місцевих податків і зборів. Недопрацьовує при виконанні в цілому обсягу надходжень з ряду видів зборів і до минулорічного міська рада. Загалом, судячи з аналізу начальника управління фінансів, керівники територіальних громад повинні серйозніше займатися наповненням бюджету, дбаючи про забезпечення видаткової частини, а відтак і про розвиток своїх територій. Надзвичайно скрупульозно прокоментувала М. І. Самбур питання з видатками за перше півріччя, які значно зросли, склавши 34,9 мільйона гривень. В коротких штрихах не позаздриш фінансовому управлінню, її керівникові з колегами, які шукають внутрішні резерви, перерозподіляють бюджетні призначення, аби район виконував не лише свої зобов’язання, а й жив, орієнтуючись на декларовані пріоритети.
 Якщо долучити до солідного огрому проблем ще й озвучені О. М. Пухою в наступному порядку денному -- про готовність паливного-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2009-2010 років, -- органам влади, господарникам на місцях роботи невпрогорт, тим більше, готуючись до осінньо-зимового періоду. Перший заступник голови РДА цим переймався серйозно, тож виніс їх на загал, найширше, деталізовано по кожному освітньому, медичному, культурному закладу, проблемах загальнорайонних, які нерідко вимагають вирішення й на державному рівні. Головний шлях, підходи до якого лежать через оптимізацію, зачасту не сприймається громадськістю в пропонованих реформах у гуманітарних галузях. Загалом для органів влади озвучені проблеми щодо готовності паливно-енергетичного комплексу до зими залишаються чи не найбільшим «зубним болем», навіть поза    названими проблемами, які традиційно постають  перед осінню-зимою, натомість, виходячи із непростої ситуації в державі – й поготів.
  Обговорення винесених на порядок денний колегії питань, було досить активним. Сільський голова Червоних Партизан Анатолій Ільяш, якому районна влада адресує пасивність у вирішенні проблем громади, відстоював думку про підтримку з районних інституцій, зокрема й залучення до їх вирішення інвесторів, які взяли в оренду потужний потенціал землі та майна. Хоч у підсумку й було йому справедливо зауважено, що він господар у селі, а отже, у першу чергу сільському голові розв’язувати й проблемні питання з інвестором.
  Досить цікавий поворот в обговоренні теми запропонувала керівник Дослідної станції, депутат районної ради Н. М. Буняк, прокоментувавши, як науковець і практик, озвучену статистика щодо зростання добробуту, заробітної плати, зокрема й працюючих в аграрному секторі економіки. Не треба списувати на кризу, зауважила Наталія Миколаївна, й на статистиці загальнорайонних показників, особистих розрахунках переконала, що рівень зарплати аграріїв наразі відстає від досягнутих виробничих показників і помітно скоротився. Більше того, не лише її турбує морально-психологічний клімат, який складається останнім часом у ряді установ району, бюрократичний підхід в найгіршому вирішенні людських питань, зокрема, що стосується власності на землю, майно, реформування відносин у цьому.
  Як і завжди, з низкою пропозицій і зауважень прозвучав виступ начальника ветуправління В. І. Чорнозуба. Коментарі не тільки для роздумів, а й для дій щодо відродження сировинної бази, стратегії реанімації місцевої переробки, в крайньому разі, досягнення справедливих партнерських взаємин в заготівлях молокопродукції в населення переробниками із сусідніх районів. На думку В. І. Чорнозуба, владі слід принциповіше підійти до проблеми місцевого виробництва комбікормів, досвід і база якого в районі ще не зовсім втрачені, можливому перепрофілюванні птахофабрики на інкубацію у весняно-літній  період,  з приводу чого справді варто не тільки задуматись не лише владі, а й  інвесторам.
 В обговоренні також виступили начальник райвідділу ГУ МНС В. В.Проценко, головний лікар ЦРЛ М. К. Колєсніков, начальник відділу освіти Н.П.Баришовець. Незважаючи на те, що робота ведеться, зокрема в освіті, як заявила керівник, за планом, проблем у підготовці до зими немало.Особливо в установах  охорони здоров’я. Найбільше турбує аварійний стан тепломережі й водогону райлікарні. Актуально при цьому прозвучала тема ощадливого використання  енергоносіїв, інших ресурсів і в зв’язку з цим акцентовано увагу на завершенні встановлення лічильників тепла, води.
  Підсумовуючи засідання, І. І. Пугач подякував керівникам, активу за розуміння й відповідальність у вирішенні невідкладних у часі завдань, а також підтримку влади у виконанні Програми соціально-економічного  розвитку району, підготовці господарського комплексу й соціальної сфери до роботи взимку.
О. ГРИЦЕНКО.