Щеплення на сьогодні залишається єдиним ефективним методом профілактики інфекційних захворювань, який дозволяє уникнути епідемій. Й навіть коли прищеплена людина хворіє, захворювання перебігає в легкій формі та без ускладнень. Натомість останнім часом можна почути різні думки з приводу того, потрібно робити щеплення чи ні. Відповідь може бути тільки однією: так. Імунізація -- це введення в організм вакцини, після чого в нього виробляється імунітет -- несприйнятність до відповідного інфекційного захворювання. При введенні вакцини організм дитини виробляє антитіла, які й забезпечують захист, тобто імунітет.
В нашій країні планова імунізація проводиться проти десяти існуючих інфекцій: дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу, вірусного гепатиту В, епідемічного паротиту, кору, краснухи та гемофільної інфекції. До речі, якщо в інших країнах Європи проведення щеплень переважно платна процедура, то в нас вона безкоштовна. Натомість вакцини, котрі при цьому використовуються, в обов’язковому порядку проходять контроль якості, мають відповідну реєстрацію та дозвіл на застосування. При транспортуванні, зберіганні та використанні вакцин дотримуються всі вимоги температурного режиму, які забезпечують їхньє збереження та безпеку.
Імунізація дитини розпочинається з першого дня життя і продовжується до вісімнадцяти років. Перше щеплення, яке отримує дитина ще в перший день свого життя, проводиться проти гепатиту В. Вірус гепатиту В передається з кров’ю або іншими рідинами тіла людини. Вакцинація складається з трьох щеплень (1 день життя, в місяць та в шість місяців). У неприщеплених дітей, потенційно інфікованих гепатитом В, в більш пізньому віці можуть розвинутися цироз та пухлина печінки.
Ще в пологовому відділенні дітям проводиться щеплення проти туберкульозу. Заразитися туберкульозом можна при спілкуванні з хворим, а також через предмети вжитку. У хворих на туберкульоз уражаються легені, кістки, нирки, лімфатичні вузли. Захворюваність на туберкульоз в нашій країні залишається високою -- торік майже 8 тисяч людей померло від цієї тяжкої хвороби.
У тримісячному віці дитині повинно проводитися щеплення проти дифтерії, кашлюку, правцю, поліомієліту та гемофільної інфекції. Ці щеплення трикратні. Введення обов’язкової вакцинації проти дифтерії різко знизило захворюваність, зменшилася число померлих. Якщо в 1995 році від дифтерії померло близько 200 осіб, то вже у 2006 році померла лише одна дитина,котра, до речі, була не прищеплена. Ускладнення при дифтерії характеризуються тяжким ураженням нервової та серцево-судинної систем.
Поліомієліт або дитячий параліч -- важке інфекційне захворювання, що супроводжується ураженням нервової системи та розвитком паралічу.Жива поліомієлічка вакцина вводиться орально і нежива вакцина у вигляді ін’єкцій з метою запобігання можливих побічних реакцій.
Надзвичайно небезпечна й така інфекційна хвороба, як правець. Перебіг її надзвичайно тяжкий, зазвичай навіть з летальним наслідком. Виникає ж внаслідок попадання в рану працевої палички, з виникненням у подальшому судом та зупинки дихання.
Останніми роками в Україні введенавведена вакцинація проти гемофільної інфекції, що дозволяє запобігти менінгококковою інфекцією. Менінгіт -- це захворювання, наслідком якого може стати розумова відсталість, судоми, глухота. Помирають 4--5 відсотків дітей, хворих на менінгіт.
У річному віці проводяться щеплення проти кору, паротиту та краснухи. З введенням вакцини проти кору захворюваність знижується більше, ніж у сто разів. Захворювання на кір протікає у вигляді гарячки, кашлю, нежиті та висипу. Причиною смерті найчастіше були ускладення у вигляді пневмонії, погіршення зору та слуху. У дітей, хворих на епідемічний паротит, ускладнення пов’язані з ураженням центральної нервової системи, а також у подальшому безпліддя у хлопчиків у дорослому віці.
Безумовно, будь-які щеплення повинні проводитися лише з дозволу батьків. Перед щепленням дитину обов’язково має оглянути лікар. А ще ефективність щеплень залежить від дотримання графіка. Що особливо актуально для дітей до одного року, котрі найбільше підвладні будь-якого роду хворобам та інфекціям. А ще обов’язково слід пам"ятати, що профілактичні щеплення абсолютно безпечні, а якщо стан дитини, якій зроблено щеплення, й може погіршитися, то лише тимчасово. Це може бути підвищення температури, погіршення апетиту, іноді може з’явитися висип. На жаль, останнім часом деякі батьки відмовляються від щеплень своїх малят та проб Манту, що не дає змоги виявити характеру потенційних хвороб дитини, зокрема, й на туберкульоз. А це може призвести до спалахів інфекційних захворювань, якщо збудник потрапить у дану вікову нещеплену групу дітей. І тоді навіть при легкій формі перебігу хвороби можуть з’явитися ускладенення. Навіть не через день-два, а, можливо, через рік і навіть через багато років. І людина навіть не здогадуватиметься, що це може стати наслідком перенесеної колись у дитинстві хвороби. Тому шановні батьки, будьте уважними щодо здоров’я своїх дітей, не наражайте їх на небезпеку складного захворювання. Попередити. Захистити. І, звичайно ж, прищепити -- ось наше спільне найголовніше завдання...
Л. БЛИЗНЮК,районний педіатр.
