Районка вже писала про низку добротворчих справ, започаткованих носівчанами, зокрема, в організації весняних толок по благоустрою та впорядкуванню свого населеного пункту, наведенні порядку та чистоти на вулицях, у парках та скверах, на місцевих кладовищах. Ось і на нашому кладовищі, що по вулиці Гагаріна, люди неодноразово збиралися, прибираючи не лише на могилках своїх рідних, знайомих, біля пам’ятника загиблим у роки війни, а й у найдальших, вже практично нічийних його закутках, де старі поховання. Разом згрібали опале листя, випилювали старі та сухі дерева, дику бузкову поросль. Словом, роботи завжди і для всіх вистачало. Ось і минулої суботи зібралося нас, щоправда, вже небагато, щоб завершити розпочате. Нагрібаю листя, ламаю сухе бадилля, аж тут до мене двоє хлопчаків підходять, давайте, кажуть, бабусю, й ми вам допомагати будемо. А самі ще невеликі, може, четвертий чи п"ятий клас закінчують. Та як взялися до роботи, то не гірше за дорослих працювали. Де руками, де граблями гребли, а на дику бузкову поросль побігли та принесли з дому сокиру. Словом, попрацювали ми з ними добре.
Скажете, що ж у цьому такого незвичного. Мовляв, діти повинні привчатися до роботи до старших. Цього їх і в сім’ях, і в школі навчають. Та чи всі з охотою таку науку переймають? Я так собі думаю: певно, хорошими людьми виростуть ці діти, Ігорьок Папін та Саша Марченко, котрі ще з малих літ виховані у повазі до старших, призвичаєні до будь-якої роботи.
М. БОЙКО,
ветеран праці.
м. Носівка
Носівські вісті №16(9084)
Читайте інші матеріали «Носівських вістей»
|