Кожного року навесні населенням прийнято спалювати торішню траву. І кожен з нас, спостерігає масові випалювання сухої рослинності та її залишків.
Але, мабуть, не всі замислюються над тим, що наслідки цих дій призводять до значного забруднення атмосферного повітря та погіршення якості земельних ресурсів. Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й коріння майбутньої рослинності, так, що земля, перетворившись на попіл, на кілька років зменшує підріст свіжої зелені.
Нерідко при випалюванні стерні, сухої рослинності пошкоджуються полезахисні лісові смуги, виникають великі пожежі, в т.ч. і в прилеглих лісових масивах. Аналогічним чином, існує загроза і загоряння житлових будинків.
Від низового полум’я знесилюється коріння, слабшає здатність дерев боротися із шкідниками. Вигорає лісова підстилка – те саме „сміття” на землі, в якому буяє непомітне життя комах, хробаків та іншої живності, яка є незамінною ланкою у природному ланцюгу.
Пал нищить насіння цінних рослин, особливо лікарських. Доведено, що щорічні пали в одному й тому ж місці призводять до зміни видового складу рослинності і покіс перетворюється на плантацію грубого бур’яну.
Завдається суттєвої шкоди навколишньому природному середовищу як правило на сільськогосподарських землях, вздовж автодоріг та залізниць, та ще в результаті бездумних дій окремих громадян.
Слід нагадати, що згідно статті 39 Закону України “Про тваринний світ” та статті 27 Закону України “Про рослинний світ” випалювання сухої рослинності або її залишків допускається лише в разі господарської необхідності за відповідним дозволом територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
З метою недопущення виникнення вищезазначених негативних чинників, а також керуючись природоохоронним законодавством, Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області проводяться спеціальні рейди-перевірки суб’єктів господарювання, які допустили на своїй території спалювання сухої рослинності та її залишків без відповідного дозволу.
До порушників природоохоронного законодавства застосовуються заходи адміністративного впливу згідно ст. 77-1 КУпАП - на громадян накладається штраф у сумі від 85 до 170 грн., а на посадових осіб від 850 до 1700 грн. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн., на посадових осіб від 1190 до 1700 грн.
