Ну таки дивна в нас держава. Тільки й балачок про європейські цінності, американську демократію. Та що балачки, якщо Основний Закон України крім зафіксованого преамбулою прагнення розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, декларує, тобто утверджує в загальних засадах ці суспільні цінності першою ж статтею. Одна з наступних, третя, як найвищу соціальну цінність проголошує в Україні визнає людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку. Права і свободи людини не лише гарантуються, а й визначають зміст і спрямованість держави. Це, так би мовити, царики лікнеку для тих, хто, напевне, не читав і не хоче читати наш Основний Закон, або використовує, каструючи його по-своєму.
Прикладів життєвих безліч з цього приводу. Наведемо із однієї найгарячішої теми – ревного виконання службових обов’язків працівниками ДАІ. Про це вже йшлося в „НВ” „Караул! Свавілля на дорогах” (№9, 28.02.2009р.). Та, здається, шановні працівники ДАІ, як напевне, й Конституцію, нашу газету теж не читають. Така собі картинка. На вузькому перехресті біля будинку школярів стає службове без спеціальних опізнавальних знаків і обладнання авто 0526 і починають всім його бойовим складом два майори й лейтенант -- зупиняти автівки, вантажівки, пасажирський транспорт. Якби були фахівці, певна річ, на такому безпечному відрізку шляху не створювали пробки. І, навіщо, запитується, зупиняти всіх підряд, зазирати в багажники, хіба це не принижує честь і гідність, не зневажає право недоторканності громадян демократичної і правової держави?
Один із учасників цього рейду борців за порядок на дорогах, майор, пояснив причину прискіпливо пильної уваги до всіх без винятку за кермом. Мовляв, у Носівці вкрали „Ниву” ось і шукаєм. Хіба ми винні, що ваші водії не знають правил і зупиняються, не від’їхавши на безпечне місце, закриваючи проїзд іншим.
Словом, вкотре винна невістка. Та загальну думку, напевне, висловив один із водіїв, який тремтячими руками укладав документи після розмови з інспектором.
Чи довго триватиме це свавілля?
Що я мав відповісти доброму чоловікові, який доречі правила знає. Переказати легенду, що хлопці в погонах вкрадену „Ниву” в багажниках чи салонах автівок шукають? Довго так шукатимуть. Та чи побільшає від таких пошуків порядку на дорогах, авторитету в міліцейської служби і, зрештою, в нашої демократичної і правової держави?! За подібну практику бачити в кожному водієві порушника і злочинця нас і на поріг у Європу не пустять.
О.ОЛЕСЬ.
«Носівські вісті» №11(9079)