Днями на розгляд постійних комісій Носівської міської ради був поданий проект нових ставок єдиного податку для всіх підприємців носівщини, кількість яких, до речі, вже перевалила за півтори тисячі. Після обговорення в комісіях (виступ депутата В. Кияниці додається) прект був суттєво поправлений і направлений на розгляд сесії міської ради. Скани пректу а також коди виробничо-економічної діяльності (КВЕДи) можна переглянути на прикріплених нижче картинках (1-5)

СТАВКИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ДЛЯ ПІДПРИЄМЦІВ НОСІВЩИНИ, які будуть введені у дію з початком нового 2009 року, будуть викладені на нашому сайті по мірі їх надходження.

Виступ депутата В. Кияниці на сесії МР 12.12.08 року (скорочено)

Як вже говорив на комісії минулої п’ятниці, що податки, окрім функції наповнення бюджету, ще є й регулятором активності бізнесу в регіоні де вони запроваджені. У нашому випадку мова йде про наше місто і, частково, район. Хочемо, щоб бізнес від нас утік – робимо високі податки – він тікає! Хотіли наповнити бюджет, а отримали «дірку». З іншого боку, малі, розумні податки приваблюють бізнес, їх починають платити навіть ті, хто працював в «тіні» - нема причин приховуватись. Як кажуть, сплатив податок і спи спокійно.

Проте, з точки зору податківців, є ризик з недостатньо високими податками недобрати коштів до бюджету, тобто втратити головний по суті показник їх роботи. Тим більше, ми щойно втратили надходження від цукрозаводу. Поправити, хоч якось, таку суттєву втрату – мета благородна. Проте я вважаю, що цю втрату не слід так жорстко компенсувати за рахунок місцевих бізнесменів, бо виникнуть ті проблеми, про котрі я щойно сказав. Повтікають. Розумність податків – у їх компромісності: підприємцю здається що вони зависокі, а податківцю – що вони занизькі. На даний момент ми маємо затвердити ставки, які хочуть податківці. Але ж чи все подано у викладеному вище підході?

Ставки податків мають збільшуватися по мірі розвитку бізнесу, його становлення і укріплення, збільшенню обсягів, тощо. Тобто збільшувати податки слід не в рази, як ось тут нам пропонується, а поступово. І ставки ці вкрай бажано погоджувати з їх платниками. А ми як хочемо вчинити? . Платила людина 30 – 60 гривень робимо 100 – 120 гривень. Тобто збільшуємо у 2,5 – 3 рази (це про авіа моделювання, технічні обслуговування, дрібні ремонти, тощо). Це у той час коли на інші види діяльності (найбільші частки з них торгівля, сільське господарство, транспортні послуги в т.ч. всі види таксувань) податки пропонується збільшити не в рази, а лиш на декілька десятків процентів, а то й взагалі залишити без змін. Якщо так сказати м’яко, то певний суб’єктивізм прослідковувався… Як на мене, то особливо для тих, хто по 25 гривень з вокзалу до центру возять. Хоч на комісії начальником ДПІ це було аргументовано пояснено.

У п’ятницю, на комісії, з’ясувалося, і інші обставини: що у нас солідного приводу на збільшення податків нема. Крім хіба що того, що останній раз вони переглядалися 2002 року… Нового закону про оподаткування нема. Податковий кодекс Верховною радою не прийнято. Стеля як була 200 гривень, так і лишається. В неділю я телефонував до знайомих київських підприємців. Ні, кажуть, нічого подібного у нас нема. Тоді, можливо наші підприємці суттєво розбагатіли? Можливо, хтось. Але я точно знаю інше: бізнесувати стає все важче, бо зросла конкуренція. Багато видів діяльності дрібних підприємців все частіше перехоплюються крупними кампаніями чи просто організованими групами. І більшість наших дрібних підприємців намагаючись ще винайти якийсь вид діяльності, подумують про припинення діяльності взагалі. А отже платити до бюджету вони нічого не будуть. Наприклад, я точно знаю про згаданих тут авіамоделістів. На теренах району цією діяльністю займається лиш один підприємець – Олександр Ювенко. Платив він податок 30 гривень. Було запроповано 100 (п.85 в проекті). Я в неділю говорив з ним. Пік моделізму, коли він навіть помічників залучав, далеко позаду. Останні місяці замовлень нема. Проте, щоб почувати себе спокійно (може ще яке замовлення буде?) він свої 30 гривень платить. Коли я його спитав як він віднесеться до 100 гривень, він сказав, що завтра ж припиняє свою діяльність. Могли мати з нього до бюджету 360 гривень в рік – не матимемо нічого. А коли б збільшили з 30 до 40, скажімо, то могли б мати до бюджету 480 на рік.

Чи візьмемо всі види дрібних ремонтів радіоелектронного обладнання, побутової техніки, офісних обслуговувань (я говорю про те, що добре знаю). Ми що, Чернігів, чи Ніжин? Де цієї роботи порівняно вистачає, бо там більше ніж у нас населення, офісів і різних адміністративних контор, і майстер ще може заробляти? А у нас Ви запитайте тих, хто цим займаються. Трапляється тижнями нема жодного замовлення. А за чотири тижні 100 гривень податку віддай! Більше, ніж таксист! (у нього 60 гривень). Саме так, як жіноча перукарка салону краси! (п.п. 178, 179 та 236). У ремонтних майстернях що, черги такі, як до таксистів, перукарок, чи продавців? (Це кажу при всій повазі до цих категорій підприємців). Та у нас ще навіть майстерень таких нормальних, як у людей, нема!

Колеги, я говорю про рідкісні і дуже потрібні нашому населенню послуги. Більш того, їх не може здійснювати будь-яка людина. Це має бути людина з інженерними знаннями, як мінімум, з відповідним дорогим обладнанням, яке він, (чи вона) мають придбати. Якщо для цієї сфери ми пропонуємо такий податок, то припинять діяльність вони. А нові кандидати, довідавшись про такий податок бігтимуть довго озираючись… Або тихенько собі копирсатимуться у тіні. Будуть брати якісь одноразові патенти, чи на певний період. Писатимуть заяви на тимчасове припинення діяльності, наприклад, на сезон. Там де на бізнес оформлені всі члени сім’ї, вони порадяться і платників стане менше. І ми не тільки не дорахуємося тих коштів, які могли надійти до бюджету, а ще ж і населення наше і організації змусимо їздити до інших міст вирішувати свої проблеми. Хіба у цьому покликання депутата?

А криза, що насувається. Це ж доки що на словах здебільшого. Однак, коли у населення не стане за що замовляти, чи купляти, бо зарплати можуть зменшитись до нуля, ціни на товари, а отже і пов’язані з ними послуги, в найближчий час можуть зрости в рази! До того ж, вже сьогодні в бюджетних установах починають вводитись ліміти на всі витрати. Отже у багатьох бізнесменів ці установи, як замовники, у найближчому часі відпадуть. Буде зносний податок – платитимуть, а високий – закриються.

Не можна змовчати ще про один вид діяльності – поліграфічні послуги, видання та друкування газет, тощо (це п.п. від 50 до 56). У тому проекті, котрий був запропонований теж було розставлено по 100 гривень щомісяця. У нас, що цих послуг «кури не клюють»? Носівка чекала телефонний довідник понад 15 років. «Носівські вісті» друкуються в Ніжині. Що в нас тут ще видається? І не буде нічого. Ну якщо випустити, скажімо, газету «Юний технік» тиражем 200 екземплярів два рази на рік. Яка має бути її вартість, щоб за рік заплатити 1200 гривень податку? Якщо ви скажете по 6 гривень, то це не правильно. Бо у цю суму не ввійде вартість паперу, друку, праці. Не говорячи про якусь рентабельність, без якої не можливе існування видання. Чи візьмемо тиражування бланків. Практично його нема. Не випадково ж Носівська друкарня почила в бозі. Нині практично все друкується принтерами за місцем його необхідності. Є мізерна потреба у бланках формату А3, А5 на газетному папері. Це райво, БТІ, міськрада та «Носівка-комунальник». Сумарний дохід за рік від цієї послуги не перевищує 350 – 400 гривень. А податок пропонується за цей період 1200 гривень. Зникне послуга? Нема жодного сумніву. А от де ці установи будуть бланки робити і в яку копієчку воно для них буде обходитись? Або виготовлення візитівок – поліграфічна послуга? Поліграфічна. За рік у конкретного підприємця нею скористались аж 5 чоловік. Дохід склав 270 гривень (з папером, набором, друком і іншими витратами). А податку то потрібно буде сплатити 1200 гривень! Знов же послуги не буде, чи, вірніше вона буде в «тіні».

Є ще у запропонованому проекті ряд неточностей, чи як їх там назвати краще. Наприклад, п. 44 і п. 45 абсолютно однакові. З іншого боку не вдалося виявити у проекті такі види як бджільництво, ксерокопіювання (послуга є, а КВЕДа – нема). Смішно звучить п.85 «виробництво літальних апаратів, включаючи космічні – податок 100 гривень. Або п. 89 «Будівництво по району» - 100 гривень, а п. 90 «Будівництво інших споруд» - 150 гривень. Уявляєте, будувати будинки – 100 гривень, а туалет у дворі, чи колодязь (інша споруда) – 150. Яка логіка? п. 93 «Інші будівельні роботи». Які? Причому податок -150 гривень. В п. 106 знаходимо податок 100 гривень за технічне обслуговування та ремонт автомобілів. Так же само дешевимо з податком на газопровідні роботи, приміром (п.100). «Ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку в п.130 – 120 гривень податок, а у п. 163 – 80 гривень. Таким же податком, як за ремонт і техобслуговування автомобілів пропонується обрадувати тих, хто збирається ремонтувати і обслуговувати офісну техніку (п. 106 і п. 201-203). Та офісна техніка на сьогодні практично з ладу не виходить! І не так вже її й багато (як автомобілів з автобусами) в наших носівських «офісах»… І рівень цін зовсім інший. Так само, між іншим, «оцінена» і стоматологічна практика.

Також на комісіях у п’ятницю, а потім у понеділок було запропоновано зменшити проектні цифри податків на всі види освітянської діяльності, у галузі спорту, охорони здоров’я. Це п.п. від 214 по 221, 225, 228. Адже зрозуміло, що ці податки ляжуть на плечі наших не багатих батьків. Думаю, що вони мають бути, як за навчання танцям та музиці, тобто не більше 50 гривень. Я можливо помиляюсь, але в проекті я не знайшов податок на гральний бізнес і банківську діяльність, які у нас існують (це крім згаданих бджіл і ксерокопів).

Нарешті, (я завершую) хотів би висловити загальне зауваження, крім висловлених вище. До самого підходу до призначення цифр поданих у проекті. А саме: якщо людина має магазин і крім торгівлі робить там дрібні ремонти, тиражує носії, копіює і фотографує, виготовляє ключі, ну і ще там безліч всякого. Платитиме така людина податок з числа найвищого для здійснюваної діяльності, тобто 120 гривень. В той час, якщо хто не будь виявить бажання тільки, скажімо, тиражувати носії, чи щось ремонтувати, то він має платити 100 гривень. А доходи то різні – у першому випадку – від магазину плюс послуги, а у другому – тільки від однієї послуги. Таким чином, усвідомлено чи ні, таким підходом ми граємо на руку тим хто вже вкорінився і робимо непосильним податок для того, хто хотів би почати свою справу. За цих умов він навряд чи її починатиме. А коли б був для такого випадку розумний податок, то, крім згаданих вище 120 гривень від магазину, ще б надходило по 50 гривень і від виготовлення ключів, і від копіювання носіїв, і від дрібного ремонту. І конкуренція для того хто «вкорінився», і зайнятість для додаткових ПП.

І зовсім штрих. Я так і не згодний з п.241 – «Інші види діяльності». Податок 200 гривень. Ми ще не знаємо з якою пропозицією прийде до нас підприємець, але вже «лупимо» йому по максимуму! Чи це може розуміти так: ксерокопіювання у цьому списку нема, тобто «інший вид діяльності» виходить? Отож, якщо ксерокс у підприємця в магазині, то тепер він має платити не 120 гривень (як за торгівлю), а 200 – бо такий є податок на інший вид діяльності і він з двох податків є вищим. Одним словом, запропонований проект був «сирим». Він був внесений «сирим» і влітку цього року. І ми цілком правильно вчинили відправивши його на доопрацювання, щоб ввести з початком нового року. На даний момент стараннями об’єднаної комісії у співпраці з податківцями проект доопрацьовано максимум наших вимог враховано. Тому вношу пропозицію від об’єднаної комісії за нього проголосувати. Документ цей вводиться відразу і мінімум на весь рік. Хоч отримання окремих КВЕДів і внесення змін можливе через наші сесії. Хочу ще раз звернути увагу присутніх на серйозність рішення котре ми приймаємо. Документ є документом тривалої дії, який суттєво впливає на оздоровлення, чи занепад діяльності приватних підприємців усього нашого регіону, суттєво зачіпаючи їх інтереси. А їх у нас, дякувати Богові, вже понад півтори тисячі, тобто 20 відсотків працездатного населення. Не безробітних, що стоять на біржі, а заробляючих на себе і ще й податок сплачуючих до бюджету. І маємо Бога молити, щоб їх ставало ще більше, особливо у сфері послуг. Дякую за увагу.