Епілогом свята працівників сільського господарства, що вже вкотре широко відзначали трудівники ПП «Агропрогрес» у палаці культури і дозвілля, що в селі Степові Хутори Носівського району, стала пісня «Іванова земля» у виконанні самодіяльного хору «Світанок». У ній теплі, від душі слова про засновника підприємства, народного депутата України Івана Куровського, аграрна сторінка життєвої біографії якого починалася не зовсім звично.
У віддаленому селі, що в Бобровицькому районі, засновник київської компанії «Житло буд» Іван Куровський створив ПП «Агропрогрес». Взяв в оренду землю, яка багато років не оброблялася. Разом з першим директором новоствореного підприємства Іваном Коломійцем стали піднімати цілину, на якій до того добротно родили лише бур’яни. Іван Іванович відроджував не тільки землю, а й соціальну сферу села. У старій школі «Житлобуд» зробив євроремонт. Господарство взяло на своє утримання навчальний заклад. Затим відкрили дитсадок. Стали повертатися в рідне село його уродженці з сім’ями, котрі свого часу виїхали у пошуках кращого життя... Згодом, після ремонту, причепурився й будинок культури, купили музичну апаратуру. А ще полагодили приміщення, в якому відкрили амбулаторію сімейного типу, завезли медичне обладнання. Ввели посаду головного лікаря. Побудували добротні дороги, провели вуличне освітлення, спорудили церкву, впорядкували кладовище...
Не тільки у Горбачах «Агропрогрес» відродив землі, а й у селах Свидовець, Білоцерківці, Олександрівка Бобровицького, Степові Хутори, Калинівка, Софіївка, Рівчак-Степанівка, Ганнівка і Макіївка Носівського, Шатура Ніжинського районів. У своєму виступі на святі народний депутат Іван Куровський усі досягнення в агропромисловому комплексі та соціальній сфері «Агропрогресу» ставив у заслугу його працівникам, яких дуже цінує і поважає.
– Політика нашого господарства: на першому плані – людина праці, потім – центнери і гектари. Аби ще кращим стало життя наших людей, маємо всі можливості. Заздрісники й недруги розповсюджують плітки, що «Агропрогрес» буде проданий. Навіть покупці до мене приїздили. Їм я сказав: «Не дочекаєтеся!». Наше підприємство хотіло викупити Носівський цукрозавод. Але його власник називав астрономічні суми, хоч на підприємстві й обладнання не обновили. Нині воно не працює. На початку цього року цукрова галузь опинилася в кризовій ситуації. Ціна кілограма цукру становила 2 гривні 50 копійок – нижче від собівартості. Тому були змушені прийняти рішення сіяти цукрові буряки лише на 240 гектарах. Торік же, заради Носівського цукрозаводу, посіяли 1200 гектарів, хоч і зазнали збитків. У 2008-му одержали рекордну урожайність – 720 центнерів солодких коренів у заліковій вазі. Проблем зі збутом не виникало. Сировину відправили на Згурівський цукрозавод Київської області і вже завезли звідти готову продукцію. Якщо ж поліпшиться становище в буряківництві, – відновимо посіви на великих площах. Маємо чітку програму розвитку господарства, і за жодних обставин не зійдемо з обраного шляху, – пообіцяв Іван Іванович трудівникам господарства.
А потім звучали пісні у виконанні майстрів мистецтв. Володарями сцени стали відомі народні артисти України Олександр Пономарьов та Наталія Бучинська, виконавши улюблені мелодії і молоді, і людей старшого віку, – «Я люблю тебе», «Смуглянка», «Ніч яка місячна», «Дівчина-весна», «В Україні цвітуть сади» та інші. А на завершення концерту пісню про Україну Наталія Бучинська виконала разом з глядачами. Програму вів поет Петро Мага, який прочитав зі сцени палацу свій поетичний твір «Молитва про Степові Хутори».
До початку і після свята Іван Куровський спілкувався з багатьма людьми, котрі прийшли на прийом до народного депутата з проблемами, які не змогла вирішити місцева влада. І щиро, зокрема, дякували за допомогу Івану Івановичу та його дружині Ользі Яківні, за сприяння якої, до речі, в її рідній Коломійцівці будується церква. Подружжя Куровських із розумінням і душею долучається до вирішення сільських справ.
У багатьох жителів сіл «Агропрогресу» є книга відомого журналіста Миколи Будлянського «Селянський характер». У розділі «Повернення до джерел» є й слова і про Івана Івановича:
Будуть ще будови,
Хоч і будні строгі,
І життя у селах
Джерелом заб’є,
Бо прийшов господар,
Кажуть, що від Бога,
А як люди кажуть,
Так воно і є.
Микола КОХАН
Фото Миколи ТИЩЕНКА
Деснянська правда, №133 20.11.2008р
