"Жовтню - син, а зимі - рідний брат", – так в народі мовиться про листопад – місяць падолисту. А ще казали: якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути мусить. Утім, з огляду на попередні метеорологічні завбачення  суворої зими  й водночас  вважай, голі дерева вже зараз, висновок напрошується однозначний -- зима має бути такою, як і завжди -- у міру  суворою, у міру довгою. Хоч наш знаменитий народний прогностик Володимир Лис дещо іншої думки. «Починаючи прогнозування на цей місяць, так і хочеться сказати: увага, можливе все! Погода початку XXI століття геть нагадує погоду початку першого десятиліття другого тисячоліття від Різдва Христового, тобто 1000-1010 років. Так от, руські літописи і західноєвропейські хроніки зафіксували, що після кількох теплих, навіть спекотних, десятиліть у листопаді 1010 року розпочалася найсуворіша за всю історію людства будь-коли зафіксована зима. Тоді сніг лежав і тривав мороз по всій Європі з початку листопада до середини квітня. Замерзли навіть дуже теплі Середземне та Егейське моря, а також, єдиний раз в історії, — ріка Ніл у Північному Єгипті. Чи не повториться такий погодний феномен і посеред нинішнього потепління?» Усе ж, за словами пана Володимира, приблизно на Дмитра, 8 листопада, таки має знову випасти сніг. Але після нього має прийти потепління, і холодна погода на початку другої половини місяця зміниться типово осінньою. Так буде тривати майже до кінця місяця, коли можна сказати теж словами Ліни Костенко: "Старі дуби, спасибі вам за осінь”.

   Колись, з початком цього осіннього місяця, для хліборобів починалася пора перепочинку: все, що вродило за літо, уже зібрано, зроблені запаси на зиму і для людей, і для худоби. Відпочивала й земля-трудівниця, відпочивали й люди-трударі. О цій порі уже справляли весілля, молодь сходилася на вечорниці, влаштовувала забави й ігрища.

Саме у цей час пасічники чаклували над ситним медом – найдавнішим і найкращим напоєм українців, про який нині вже майже зовсім забули. А про нього згадує навіть «Повість врем’яних літ», його виготовляли ще за часів київського князя Володимира Великого. Ним пригощали іноземних послів, відмічали перемоги у військових походах, освяту новозбудованих храмів. А готували його за особливими рецептами найбільш достойні й мудрі пасічники, передаючи свої секрети дітям і онукам. Для приготування меду відбирали найкращі стільники і перетоплювали їх у казанах, одержуючи надзвичайно смачний напій. Потім його приправляли духм’яними лікарськими рослинами, розливали у дерев’яні барильця і на кілька тижнів ставили у льох – настоюватись. Мед мав окрім неперевершеного смаку, ще й лікувальні властивості, ним виліковували навіть малих дітей. Це вже згодом, спритні шинкарки добавляли ситний мед і міцнющу оковиту і називали цей напій «медом».

У листопаді відмічалося кілька народних і церковних свят, з якими пов’язані цікаві легенди, обряди, прикмети. Так, 8 листопада - Дмитрів день. У цей день в Україні завершувався сезон випасу худоби і господарі розраховувалися з пастухами, а ті урочисто відмічали це свято. До Дмитра ще дозволялося засилати сватів, а вже після цього починалися змовини або запустці. У народі говорили: «до Дмитра дівка хитра (перебирає женихами), а по Дмитрі – хоч комин витри (згодиться на все)».

Вважалося, що сніг на Дмитра, ознака того, що увесь листопад буде холодним і морозяним, а весна пізньою. Дощ провіщає на Введення (4 грудня) глибокий сніг, відлига – теплу зиму і ранню весну. А якщо на Дмитра тепло – чекай теплої й вологої зими і весни.

9 листопада - Нестора. З часів Київської Русі у цей день вшановували пам’ять печерського святого, преподобного Нестора-літописця одного з найперших наших українських літописців, найдавнішого нашого історика.

27 листопада. Пилипа. Увечері на Пилипа, напередодні пилипівського посту, чи просто Пилипівок, приходили колись до батьків вечеряти дочки з зятями, котрі нещодавно побралися, а ще куми. Господині готували гарну вечерю: варили добрячий борщ з м’ясом, готували локшину, смажили м’ясо, пекли пиріжки. Був ще такий гарний звичай: все, що лишалося від багатої вечері – відносили бідним людям.На заговини молодь теж влаштовувала собі святкову вечерю на вечорницях. З цього дня жінки починали готувати кужіль на полотно.

28 листопада розпочинався Пилипівський піст. Початок Різдвяного посту, що триває до 7 січня наступного року. Дні настають короткі, а ночі довгі, як у народі мовиться: «у Пилипівку день до обіду», або «яка ніч у Пилипівку, такий день у «Петрівку». Якщо у цей день лежить сніг, то долежить до самої весни, до повені. 

  Стосовно пам’ятних та професійних свят сучасного календаря, то сьогоднішній, 6 листопада, позначений  міжнародним днем  запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Завтра, 7 листопада, професійне свято працівників соціальної сфери. 9 листопада -- День української писемності та мови й водночас Міжнародний день боротьби з фашизмом та антисемітизмом. Наступної неділі -- Всесвітній день  боротьби із захворювання на діабет. 16 листопада  відзначатимемо Міжнародний день терпимості, а також буде нагода привітати з професійним святом працівників радіо, телебачення та зв’язку. Студенти святкуватимуть свій день 17 листопада, а працівники  гідрометеорологічної служби та скло виробники -- 19 листопада. 20 листопада позначене у календарі Всесвітнім днем дитини та Днем індустріалізації Африки. Сільгоспвиробники відзначатимуть професійне свято 21 листопада. До речі, цього ж дня  позначений у календарі як Всесвітній день пам’яті жертв дорожньо-транспортних пригод та Всесвітній день телебачення. День свободи  відзначається 22 листопада 25 листопада -- Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства проти жінок, День пам’яті жертв голодомору -- 27 листопада. А під завісу місяця -- 29 листопада -- ще й  Міжнародний день солідарності з палестинським народом. Тож будьмо здоровими та щасливими у цьому передостанньому місяці року -- який своєму попереднику жовтню є сином, та рідним братом -- зимі.

К.МИХАЙЛЕНКО.