Триває суворий великодній піст. Не кожний за станом свого здоров’я чи з огляду на вік може дозволити собі бодай скромну голодівку. Та й не тільки в цьому суть посту. Він розкриває насамперед обрії для доброчинства, великої людяності, душевності, інших чеснот, якими був наділений Син Божий у короткому жертовному житті на землі.

 Отже, залишається право вибору. Щоб не почуватися грішним у дні святого посту, наповнюймо їх добрими справами. Адрес конкретних -- немало. Допоможіть старим і немічним сусідам, не сваріться вдома, на роботі на рівному місці й не давайте приводу для цього іншим, поділіться з біднішими, розрадьте знайомих і незнайомих, якщо в них якісь проблеми...

Це так просто і зовсім не важко. Й одразу відчуєте легкість на душі, прихильність до себе всіх, хто поруч і навіть весни, яка стрімко набирає ходи й, вважай, вже запрошує до звичних турбот по впорядкуванню довкілля. Свідченням цьому й те, що на тижні, наче змовившись, телефонними дзвінками й особистими відвідинами носівчани звертаються до редакції з одним питанням:настала пора всім дружно вийти на кладовища, аби завершити розпочате в минулі два роки їх впорядкування. Запрошують на громадську толоку в цьому випуску районки вуличкоми з околиці Носівки, яка називається Спащиною. Інформують редакцію про розчищення кладовища О. Перев’язко, яка з однодумцями ініціює збір громадян на впорядкування кладовища по вулиці Гагаріна, Н. Жигун -- біля меблевої фабрики. Доброчинцями вже чимало зроблено, зокрема, на останньому кладовищі. В цьому році за підтримки органів влади планується огородити кладовище по вулиці Гагаріна та спорудити тут капличку. Як рушать задумані справи, залежить значною мірою від нас, від активності громадян. Хотілося б навіть більшої, ніж у попередні роки організованості, коли в толоках брали участь переважно чоловіки й жіночки похилого віку, а молодші, дужчі залишилися в стороні.

В таких випадках багато не говорять, обходяться без гучних закликів. Усі б виграли в організації толок, звичайно, якби ініціаторів знизу підтримали міськрадівці, в трудових колективах, зокрема, житлово-комунального управління, райавтодору -- технікою, транспортом, власники бензопил -- прихопивши з собою це важливе знаряддя, а сокири, лопати, пилки знайде кожен удома.

Певна річ, організовувати особливо нікому. Та шикуватися в колону й нема потреби. Давайте почнемо вже з наступних вихідних, продовжимо роботу в будні, якщо в когось є можливість. Це святий обов’язок всіх нас перед пам’яттю рідних, які знайшли тут вічний спочинок.

Триває Великий піст. Час для добрих справ і вчинків. Власне, й додати нічого більше.

ЗУСТРІНЕМОСЬ НА ТОЛОЦІ 21--22 БЕРЕЗНЯ.

О. НЕСТЕРЕНКО.

«Носівські вісті» №11(9079)