Меню сайту
Наше опитування
Як ви оцінюєте роботу Носівської РДА
Всього відповідей: 29
Банери

Носівські сайти
Погода
Погода Носівка Прогноз погоди у Чернігові Прогноз погоди у Києві
"Носівські вісті"
Головна » 2008 » Грудень » 22 » Уроки, що забирають життя…
20:47
Уроки, що забирають життя…
                            Запрошуємо до розмови

Громадськість знову сколихнула тривожна звістка: на уроці фізкультури померла дитина. Смерть сумської п’ятикласниці вже сьома лише від початку нинішнього навчального року. І тринадцята за останні п"ять років. Що це -- прикра випадковість, нещасливий збіг обставин чи все таки закономірний фінал низьких темпів реформування системи шкільної освіти, зокрема, в плані фізичного виховання учнівської та студентської молоді. Мабуть, все таки більше останнє. Бо ж тільки у листопаді нинішнього року наказом міністра освіти у школах було відмінено виконання таких вправ, спрямованих на витривалість та швидкість і нині ведеться робота щодо вдосконалення змісту та контролю нормативів навчальних програм з фізкультури та проведення медогляду школярів, що дасть можливість розподілити їх за медичними групами для занять та контролювати загальний стан здоров"я. Останнє особливо актуально ще й тому, що в більшості наших периферійних, в тому числі й малокомплекних шкіл немає кваліфікованого медика. Певного покращення потребує й кадрова проблема. Скажімо, в середньому по Україні вищу освіту мають лише 79 процентів вчителів фізкультури, з середньою спеціальною освітою викладають цей предмет 12 процентів спеціалістів, ще дев’ять відсотків викладачів взагалі не мають освіти. Навряд чи краща ситуація й у нашому районі. Уроки фізкультури проводяться зачасту у непристосованих залах, без спортивного обладнання, обмежуючись нерідко елементарними класичними іграми, у яких навіть не всі діти беруть участь, тоді як руховою активністю вони повинні займатися не менше 10--12 годин на тиждень.

 Однозначно, інтерес до фізкультури та спорту повинен прищеплюватися дітям з раннього віку. Скажімо, тільки місяць за бажанням батьків я проводжу фізкультурні заняття з міською дитсадківською малечею. І хоч це всього лиш півгодини на тиждень, завжди із задоволенням відзначаю їх інтерес до будь-яких вправ -- ми ходимо "як ведмедики", "як лелеки", стрибаємо з ними, "як жабки", "як зайчики", граємось у рухливі ігри. Діти просять ставити їм оцінки - вони завжди "відмінні", оскільки намагаються виконувати все правильно. І щораз запитують, чи прийду я до них знову...

 На жаль, майже на проводяться уроки фізкультури і в початкових класах, або ж їх ведуть не спеціалісти. Відтак вже у п"ятому класі ми починаємо разом з ними "шукати" "право" та "вліво", вчитися заново шикуватися, правильно повертатися, не кажучи про виконання ними певних шкільних нормативів. Тобто, втрапчаючи час, починаємо з того, що потрібно робити вже з дитячого садка...

 Втім, діти зазвичай у точності повторюють все, що роблять дорослі. І їхня апатія до фізичної культури та спорту у них також від дорослих. Як зазвичай розважаються дорослі, а відтак і молодь? У кращому випадку це культурні заходи, у гіршому - розважальні заклади, пиво чи щось міцніше на лавках міської площі, на сходах біля пошти чи біля торговельного центру. Тож винятки для дев"ятнадцятитисячного населення районного центру, коли люди сім"ями приходять у спортивний зал, на стадіон. А між тим у місті щодня працює обладнаний за всіма спортивними та санітарними нормами спортзал ДЮСШ, тренери, котрі завжди готові після тренувальних занять з учнями працювати з дорослими. До речі, вже вісім років поспіль фізкультурно-оздоровчою фізкультурою тут займаються жінки, любов до футболу збирає ветеранів-футболістів, тренуються групи спортсмениів з числа місцевих перевізників та правників тощо...

 Можливо, на фоні загальної економічної кризи мої зауваження комусь видадуться несерйозними. Однак закривати очі на цю проблему чи робити вигляд, що в цій сфері у нас все нормально вже не можна. Підняти планку турботи за власне здоров"я, в тому числі й за рахунок рейтингу уроків фізичної культури, починаючи змалечку, на всіх рівнях ми повинні. Й не тільки тому, що здорові діти - це здорова держава, здорове майбутнє. Просто надзвичайно боляче вчитуватися у статистику дитячої смертності, якої за даних обставин просто не повинно бути. А як думаєте ви?..

Валентина БОЧОК,

тренер-методист ДЮСШ.

 №51(9067)

Переглядів: 589 | Додав: Адмін | Рейтинг: 0.0/0
теги
Календар
«  Грудень 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Мережі
Пошук
Годинник
Статистика
Счетчик PR-CY.Rank
PR-CY.ru
 



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Архів записів
 
 
Архітектор © 2008-2025