Дорогу до цієї просторої двоповерхової будівлі, що скромно примостилася на деякій віддалі від центру міста поруч з житлово-комунальним підприємством, добре знає більшість жителів Носівщини. Така вже специфічна репутація за нею: від часу зведення і до сьогодні візит до її порогу мало кому в приємність, але в той же час уникання його почасти обертається чималими проблемами, вирішити які можна лише в цих стінах. Так було, коли у будівлі розташовувався районний військкомат, відвідин якого не уникав жодний юнак призовного віку, якщо, звичайно, не хотів мати труднощів із законом. Нині ж сюди йдуть за захистом своїх прав і свобод, аби владнати конфлікти і суперечки тощо. І хоча районний суд навряд чи те місце, куди хочеться прийти хоча б раз, однак протягом всієї історії розвитку суспільства і державотворення саме ця обитель Феміди є першою і останньою інстанцією, де людина знаходить правову допомогу і захист. Надто очевидно це на тлі суспільно-політичного та соціально-економічного хаосу, в якому борсається наша молода держава протягом свого ще недовгого самостійного існування.

 У цьому ж приміщенні авторитет юної України і мова закону, по якому вона живе, ніколи не звучали пафосно і не розчинялися пустим відгомоном у розбраті протиріч. І тоді, коли тут видавалися путівки на служіння Вітчизні, і, тим більше, зараз, коли фраза „в ім’я закону” у чотирьох наявних тут залах судових засідань щодня на практиці є реальним уособленням верховенства права. Під їх дверима у кожного своя правда, емоції, переконання, з’ясування стосунків через крик, злість і сльози, але щойно прозвучать слова „Встати, суд іде!”, крізь призму закону проявляється правда з єдиним обличчям, що не має варіацій і суб’єктивних ознак.

Інша справа, що відкрити її почасти значно складніше, ніж сховати, тому й такого поняття, як нормований робочий день в лексиконі працівників суду давно вже немає, а обрана свого часу професія на ниві юриспруденції рано чи пізно стає своєрідним стилем життя. Жоден із чотирьох суддів Носівського районного суду не вимірює свої обов’язки за годинником, адже багатопроблемне сьогодення мало кого обходить своїми гострими кутами спірних ситуацій, конфліктів і питань, що потребують правового вирішення. Зокрема, протягом одинадцяти місяців року, що добігає кінця, кожен із суддів Носівського районного суду вже розглянув близько 25 кримінальних, до 200 цивільних та понад 1000 справ про адміністративні правопорушення. Відповідно в суді не буває днів без судових засідань, що вкотре доводить – на жаль, до ідеалу правової авторитетної держави нам йти ще довго.

 Потроху затихає в розбурханому морі недолугих змін, здійснюваних переважно методом помилок, і судова реформа, яка декілька останніх років голослівно обговорювалася у вищих ешелонах влади. Та чи й могло бути інакше на тому хисткому шляху, яким рухається українська політична система, безуспішно намагаючись урегулювати взаємовідносини усіх гілок влади і варіюючи законодавчу базу на користь тієї чи іншої правлячої сили. Але закон все ж таки не „дишло„, як переконує популярний вислів, хоч взятий він, ніде правди діти, таки із життя. У будь-якому разі саме його слово завжди є останнім і, що б не творилось в державі, правопорушення і злочини ніколи не залишаються безкарними.

 Разом з тим суспільно-політична нестабільність і зокрема фінансово-економічна криза, яку отримали подарунком від наших владців під цьогорічну новорічну ялинку, заявила про себе вже і в стінах суду. Найперше, значно зросла кількість позовів до судів банкових установ щодо боржників по кредитах. При цьому далеко непоодинокі випадки, коли у результаті виплачувати борг через неплатоспроможність позичальників доводиться поручителям.

-- Згідно із законом саме для таких ситуацій й існує система поручительства, яка гарантує банкам повернення заборгованих коштів, - говорить голова Носівського районного суду В.М.Дикий. – Тому усім, хто погоджується бути поручителем при оформленні кредиту, слід не раз і не двічі зважити всі «за» і «проти», щоб самому не потрапити до боргової ями, адже гарантій сьогодні, коли починається масова затримка зарплат, скорочення робочих місць, фактично не існує.

 Поступають у суд і заяви у зворотному напрямку – від обурених клієнтів на адресу банківських установ, які з різних причин затримують виплату коштів з особових рахунків. Щоправда, в таких випадках до відкриття справ, як правило, не доходить. При повідомленні про заяву банки здебільшого віддають перевагу „мирному” урегулювання проблеми, розуміючи, що вирішення своїх фінансових проблем у такий спосіб знаходиться поза законом.

 Водночас кінець року приніс у роботу суду й відчутно позитивний момент. З 17 листопада, коли вступили в дію нові розміри штрафних санкцій у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, кількість поданих до суду відповідних протоколів ДАІ про правопорушення на дорогах зменшилася у десять разів. Схоже, високі суми штрафів і жорсткі міри покарань таки відчутно приструнили водіїв, але чи на довго – покаже час. Разом з тим, таке зменшення справ цієї категорії зумовлене ще й прийнятими змінами до Цивільного Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”, які повернули в обов’язки ДАЇ розгляд незначних правопорушень, тоді як у суд направляються усі справи, штрафні санкції по яким передбачають позбавлення водійських прав. Таких, на жаль, не бракує. Лише у цьому році до суду надійшло більше 600 протоколів, складених працівниками ДАІ на водіїв, що знаходилися за кермом у стані алкогольного сп’яніння. Тож і про порядок на дорогах сьогодні говорити зарано, -- переконаний Володимир Михайлович з власної чималої суддівської практики добре знаючи, що сподіватися на краще, звичайно, потрібно, але позитивні зрушення у будь-якій сфері підтверджуються лише часом і практикою.

 Загалом же правнича нива – одна із тих професійних сфер, де всі орієнтири чітко визначені, хоч справи, що проходять навіть за однією статтею закону ніколи не повторюються, адже за ними – люди і їх взаємини, які завжди неповторні. Відповідно, й розгляд кожної окремої справи вимагає особливого підходу, несе своє психологічне навантаження. А це – складна наука, якої навчає лише досвід. За плечима суддів Носівського районного суду В.М.Дикого, О.В.Кирєєва, О.М.Кучерявця його вже немало, зарекомендував себе справжнім професіоналом і їх молодий колега В.М.Корзаченко.

У цілому в сьогоднішньому колективі суду немало молоді тільки розпочинає свій професійний шлях, більшість з них поєднують роботу з навчанням у вищих учбових закладах – Харківській юридичній академії та Чернігівському інституті права.

 -- З кожним роком престиж юридичних професій дедалі більше зростає, адже і потреба у професійних юристах надзвичайно висока у нашому суспільстві, -- відзначає В. М. Дикий. – Люди повсякчас потребують правової допомоги, захисту і важливо, щоб він був якісним, а головне – законним. Цього напередодні професійного свята найщиріше й бажаю всім колегам по юридичній ниві. Нехай вашим покликанням і супутником у житті завжди буде справедливість, а терези правосуддя у руках не знають хибних коливань і помилок, адже стоїмо на варті найважливішого кордону - Закону.

 Т.ДАНІШ. 

№50(9066)