З приємною й водночас хвилюючою місією нещодавно до Носівки завітав секретар Носівського відділення Чернігівського земляцтва у Києві Віктор Черненко. Разом зі своїм головою, видавцем "Бібліотеки українця" Миколою Ляшенком він вручив високу почесну відзнаку Патріарха Київського та всієї Руси-України Філарета та Центру "Українська духовність" орденом "За відродження духовності" директору Носівської районної гімназії Л.І. Сліпченко, начальнику відділу освіти Н.П. Баришовець, заступник редактора, журналіст К. М. Гавриш вчителю української словесності гімназії А.О.Чуєнко, директору районної бібліотечної системи О.І. Давиденко.

 Не випадково цей земляцький візит співпав у часі з відзначенням в Україні Дня української писемності та мови і вшануванням пам"яті Нестора літописця. Свого часу саме цей талановитий чернець з надзвичайним літературним хистом, величезним багажем філософських знань та досконалим оволодінням іноземних мов, що привернули увагу вищого духовенства Русі став автором багатьох життєписів визначних історичних постатей того часу, котрий не лише сам "навчався мудрості з книг", а й віддав багато років свого життя , усі свої знання, досвід та натхнення для створення літописного зведення про початкові віки нашої історії - "Повість временних літ". У цьому пристрасному публіцистичному творі про життя та розвиток нашої держави, про князів і народні повстання, боротьбу з печенігами й половцями, про походи у Візантію й прийняття християнства тощо він показав Руську землю в ряду інших держав світу, довівши, що наш народ не без роду-племені, що він має свою власну - багату й надзвичайно цікаву історію. Тож як наш словнозвісний земляк свого часу, сьогодні ці жінки несуть у широкі маси любов до рідного слова, до нашої української культури, сповна заслуговуючи на таку почесну відзнаку.

 Після офіційної частини зустрічі між її учасниками-земляками відбулася цікава заінтересована розмова про статус української мови в сучасному суспільстві, в якій взяв також участь заступник голови районної ради Микола Павленко. Присутні обговорили основні принципи програми розвитку української мови в Україні, а також помилувалися чудовими осінніми краєвидами благословенного козарського краю. А ще - відвідали капличку, споруджену за ініціативи Миколи Антоновича та його друзів-подвижників обабіч дороги, що веде з Козар на Козелець, й названу на честь Святого Миколи Чудотворця...

 На жаль, приємні позитивні емоції, що переповнювали і нагороджених, і тих, хто завітав на Носівщину з високими нагородами, виявилися затьмареними від побаченого біля каплички. Свого часу М.А. Ляшенко з однодумцями доклали чимало зусиль для того, щоб облаштувати біля неї чудову рекреаційну зону, де б подорожні, зупинившись, могли не лише відпочити у затінку та помилуватися навколишніми краєвидами, а й перекусити, й навіть покупатися, спуститися сходами до Остра. На жаль, з кожним наступним приїздом сюди доводиться спостерігати, як невідомі вандали руйнують всю цю красу, виламуючи дошки та вправляючись у написанні ненормативної лексики на стінах альтанки, руйнують сходи та перила, насмічують біля столиків. А нещодавно знову вкрали вкопану у землю добротну дубову лавку. Боляче спостерігати за всім цим столичним землякам, котрі, не зважаючи на роки та відстані, продовжують плекати у своїх душах любов до отчого краю, щораз доводячи її не словами, а ось такими конкретними прикладами. Й соромно нам, що подібні невігласи, для яких любов до рідної землі, мови та людей залишається лише порожнім звуком, ще живуть поміж нас.

К.МИХАЙЛЕНКО. №48(9064) 29.11.2008