Агрострахування в Україні потребує державної підтримки - експерти - Різне - Статті - Каталог статей - Сайт відділу
 
Меню сайту
Категорії розділу
Архітектура [12]
Житлово-комунальне господарство [9]
Екологія [2]
Політика [7]
Різне [36]
Наше опитування
Найбільша шкода об'єкту благоустрою
Всього відповідей: 8
Банери

Носівські сайти
Погода
Погода Носівка Прогноз погоди у Чернігові Прогноз погоди у Києві
Каталог статей
Головна » Статті » Статті » Різне

Агрострахування в Україні потребує державної підтримки - експерти
Чернігівська область є регіоном ризикованого землеробства, а тому її товаровиробники з розумінням ставляться до необхідності страхування ризиків агровиробництва. Натомість роблять вони це вкрай неохоче, і то, в основному, коли беруть банківські кредити під заставу майбутнього врожаю. Торік, зокрема, на Чернігівщині було укладено всього з півсотні договорів страхування сільськогосподарських культур, процентні ставки яких (3-6%) не вселяли оптимізму щодо реальності виплати компенсацій. Не краща ситуація і в цілому по Україні, де налічується понад 48 тис. виробників сільгосппродукції. Починаючи з осені минулого року, вони уклали лише 2700 договорів, застрахувавши 3-4% посівних площ. Такі дані були озвучені експертами на одному з засідань Чернігівського прес-клубу реформ, повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу.
     Як розповіла заступник керівника проекту IFC "Розвиток агрострахування в Україні" Ірина Гринюк, стимулювати цей напрямок українська держава почала у 2005 році, передбачивши в бюджеті 54 млн. грн. на часткове здешевлення аграріям страхових премій. Така підтримка діяла чотири роки, і весь цей час обсяги страхування зростали. Пік державного субсидування припав на 2008 рік, коли сільгоспвиробникам на зазначені цілі було виплачено майже 73 млн. грн. Найбільша ж площа застрахованих посівів, зафіксована в той період, досягла 8% від загальної (2,36 млн. га у 2007 р.). "Це цифри невеликі, але якби програма субсидування продовжувалась, то на сьогодні в Україні могло б бути застраховано 10-12% посівних площ", - сказала І. Гринюк. 
     В останні три роки коштів на страхування агровиробництва держава не виділяє. Проте ринок цей не завмер, наголошує пані Ірина, і мало-помалу, на добровільній основі, розвивається. Це свідчить про те, що аграрії усвідомлюють необхідність даного виду страхування і, в міру своїх фінансових можливостей, будуть ним користуватися. А от можливості, звісно, в усіх різні, і в більшості недостатні. 
     Втім, справа не тільки в коштах. Велику роль у гальмуванні розвитку агрострахування, стверджують експерти, відіграє ціла низка чинників: недостатнє розуміння його важливості, недостатня технічна спроможність багатьох страхових компаній, відсутність належних страхових продуктів та спеціалістів з цих питань, взаємна недовіра між сільгоспвиробниками і страховими компаніями. 
     Щодо останньої, то тут, на думку заступника начальника головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Михайла Корнієнка, значну роль відіграють далекі від досконалості страхові продукти, що пропонуються. Згадуючи договори агрострахування, які йому довелось бачити в період їх державного субсидування, він зазначив, що значна частина з них не враховувала всіх ризиків і не захищала інтереси товаровиробника. Крім того, вартість страхового продукту зазвичай не перевищувала 5%, що означало: ніхто нікому нічого компенсувати не буде. Такі пропозиції навіть тоді, в період наявності державної підтримки, відштовхували чернігівських аграріїв від страхування ризиків, і йшло на це не більше 15 господарств. Зараз  же дозволити собі таке недешеве задоволення можуть тільки великі сільгосппідприємства з потужними інвестиціями, яких на Чернігівщині не так уже й багато. І тому в останні три роки агрострахування в області майже завмерло, констатував М. Корнієнко.
     "Сьогодні страхові компанії не надто діляться з нами інформацією про здійснені страхові виплати, що свідчить про недосконалість укладених договорів. Адже якби вони компенсували збитки - мали б рекламувати це", - зауважив він. 
     Врегульовувати спірні питання між страхувальником і страховиком, переконаний посадовець, повинна держава через спеціально створений для цього орган. Колись, каже, він існував, і зараз також потрібен.
     На тому, що саме державі належить відіграти ключову роль у налагодженні системи агрострахування в Україні, наголошували й інші учасники прес-конференції. "Держава має встановити правила гри і жорстко контролювати їх дотримання", - зазначив, зокрема, головний спеціаліст відділу стандартів оцінки ризиків і пруденційного нагляду Департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Олександр Полінець.
     Принагідно він повідомив, що сьогодні в нашій державі ведеться робота над вдосконаленням законодавчої бази у сфері страхування: розробляється Концепція розвитку страхування сільгосппродукції в Україні, вносяться зміни до низки законів та підзаконних актів. Врешті-решт, це має сприяти створенню такої системи, яка б враховувала інтереси всіх учасників ринку: страхових компаній, виробників та держави. Без цього, переконаний фахівець, вона не буде ефективним засобом  вирішення проблем сільськогосподарського виробництва.
     Наталія Потапчук, ЧЕРНІГІВ. 29 жовтня 2011 року.

Категорія: Різне | Додав: Адмін (30.11.2011)
Переглядів: 500 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
теги
Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Реклама
Лучшие авто по актуальным ценам
Пошук
Годинник
Статистика
Счетчик PR-CY.Rank
PR-CY.ru
 



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Архів записів
 
 
О. Кононенко © 2008-2016