Що може бути більшим щастям для батьків, ніж радість у своїх дітях? Адже з появою на світ маленького згорточка, ми радіємо кожному його новому поштовху у розвитку, ми вчимо і спостерігаємо, як дитина, всотуючи ту науку, сама намагається зробити перший крок, вимовити перше слово, самостійно навчитися тримати ложку. Для дитини з її появою на світ у ньому все нове. І те, яким він для неї стане, залежить передусім від батьків. Бо вони - найрідніші люди,перебуваючи завжди поруч, наділяють часточку свого серця, розуму, досвіду, торуючи разом зі своєю кровинкою довгий, часом тернистий шлях до успіху. І тоді очікуваний результат стає спільною винагородою і для дитини, яка досягла омріяного, і встократ-для батьків, які не лише були поруч з дитиною в думках, а всіляко допомагали їй, створювали умови, щоб дитина могла самореалізуватися і знайти себе у цьому житті, виявити свої можливості, адже, за твердженнями педагогів, кожна дитина народжується талановитою, тільки ось не кожній випадає шанс використати свій ... Читати далі »

Українцям наче пороблено: куди не кинь – клин. Точніше – куток, куди за недемократичної освіти потрапляли за школярський непослух. Удома когось свого часу ще й на гречку коліньми ставили. З погляду сьогодення теж очевидно далекі від демократичного стилю виховання батьки.

 Хто ж нас завів на дорогу в суцільних тернах?

... Читати далі »

Здогадайтеся, в якому трудовому колективі третина працівників, навіть вже маючи одну базову освіту, продовжують навчатися у профільному столичному вузі? Де в третини працівників є лише по одному запису в трудовій книжці? Інше питання: де на шістьох тендітних симпатичних жіночок припадає десятеро дітей, з яких троє є студентами, стільки ж ще відвідують дитячий садок. Є одна цьогорічна випускниця школи та солдат строкової служби. Правильно, це не дитячий будинок сімейного типу. Це - колектив відділу статистики у Носівському районі. Впродовж тривалого часу один з кращих в області, що не дає жодних підстав сумніватися у професійності та фаховості його співробітників. І тим не менше назвати його звичайним, середньостатистичним, яких нині чимало у структурі державної служби, навіть язик не повертається. Бо іншого такого, де б працівники не лише дружно та злагоджено трудилися, своїм усталеним складом пройшовши чи не всі сходинки професійного становлення - від звичайних статистів до головних та провідних спеціалістів, а й жили проблемами та турботами одне одного, були в курсі домашніх подій чи якихось інших справ навряд чи знайдете.

... Читати далі »

Люди, які займаються спортом-особливі. В справедливості цих слів переконуюся щоразу, коли випадає нагода поспілкуватися чи просто спостерігати за ними, надто, коли це люди, для кого спорт став не просто захопленням дитинства чи юності, а способом життя. Вони справді вирізняються з-поміж інших передусім неспокоєм, впевненістю, постійним пошуком, ну, і, звісно, прекрасною спортивною формою. Для них не проблема навіть у сорок чи шістдесят років показати майстер-клас, і вони залюбки віддадуть перевагу легкоатлетичному кросу чи футбольному матчу перед посиденьками десь у дружній компанії за келихом пива.

 Власне, всі мої роздуми адресовані іменинникам-колективу Носівської дитячо-юнацької спортивної школи, яка нещодавно відзначила свій перший дорослий ювілей-чверть віку з часу заснування.

 Прекрасне свято вшанування колективу,зібрало у районному будинку культури велику родину вихованців нинішніх і к ... Читати далі »