Принаймні, у цьому останнім часом переконалися мешканці цукрозаводської околиці міста, де після двох років невизначеності та затишшя нинішньої осені розпочало свій черговий, вже ювілейний сто двадцять п’ятий сезон найбільше підприємство району й одне з двох нині діючих профільних в області. Без перебільшення, це була й справді подія не лише для заводу, де знову знайшли роботу та заробіток майже п’ятсот носівчан, а й для всього заводського мікрорайону, який із зупинкою виробничого циклу залишився на обочині не лише територіально, а й у плані суспільно-побутового та громадського життя всього міста. Втім, навіть розпочавши переробний сезон та отримавши з конвеєра перший цукор, ні його новий господар ПП «Агропрогрес» з іноваціями від Івана Куровського, ні нове керівництво в особі Валерія Марченка з оновленим там колективом з урочистостями не поспішали. Надто далися взнаки період простою та, фактично, розбазарювання, відсутність досвідчених фахівців. Й тільки вже вийшовши на плановий показник переробки сировини та належну якість вироблюваної тут продукції, вирішили: святкуванню -- бути. Утім, це було вже потрійне свято. Адже до відродження виробництва та ювілейної річниці сезону переробки долучилося й суто професійне для цукроварів -- День працівників харчової промисловості. І хоч поруч є чудовий будинок культури, на території підприємства є прекрасно обладнаний «червоний куточок», відзначати його вирішили саме біля центральної заводської прохідної. На жаль, а, може, на радість, що зважаючи на безперервний виробничий цикл цього специфічного виробництва, зібратися усією родиною цукроварам так і не вдалося. Втім, це не завадило сказати Валерію Анатолійовичу багато щирих, теплих слів на адресу трудівників та фахівців підприємства, які зробили все можливе, а, часом, навіть і більше того, аби вдихнути життя у весь складний організм підприємства та наповнити його виробничі цехи живим робочим змістом. А також передати вітальну телеграму від народного депутата Івана Івановича Куровського, який хоч і не зміг розділити урочистості, та завжди залишається у колі всіх виробничих справ. До всіх привітань та щирих побажань з цієї нагоди долучився голова Носівської райдержадміністрації Анатолій Григорович Красносільський, який подякував особисто Івану Івановичу за його розуміння аграрницьких бід та проблем, пов’язаних із втратою місцевого переробного підприємства, як найбільшого бюджетоутворюючого в районі, його трудівникам, всім, хто причетний до відродження флагмана цукрової промисловості області, який міг повторити долю десятків цукрозаводів, які пішли в брухт. Наш вистояв. І це щасливий, зоряний час Носівки, як району, подарунок, якому громада найщиріше вдячна. Святкового настрою багатьом цукроварам додали до щирих слів та вітань Почесні грамоти, вручені адміністрацією цукрозаводу та грошовими винагородами.
- Хотілося б сподіватися, що з урочистостями цьогорічного переробного сезону відкриється не лише ще одна сторінка в його славній виробничій історії, а й відродиться колишня слава нашої бурякосійної Носівщини, - зазначив голова райдержадміністрації у своєму виступі перед заводчанами…
Щедрим подарунком для всіх присутніх на святі став виступ учасників художньої самодіяльності цукрозаводського будинку культури та дитячої акробатичної студії під керівництвом Віталія Ємця та святковий вогник…
Принаймні, у цьому останнім часом переконалися мешканці цукрозаводської околиці міста, де після двох років невизначеності та затишшя нинішньої осені розпочало свій черговий, вже ювілейний сто двадцять п’ятий сезон найбільше підприємство району й одне з двох нині діючих профільних в області. Без перебільшення, це була й справді подія не лише для заводу, де знову знайшли роботу та заробіток майже п’ятсот носівчан, а й для всього заводського мікрорайону, який із зупинкою виробничого циклу залишився на обочині не лише територіально, а й у плані суспільно-побутового та громадського життя всього міста. Втім, навіть розпочавши переробний сезон та отримавши з конвеєра перший цукор, ні його новий господар ПП «Агропрогрес» з іноваціями від Івана Куровського, ні нове керівництво в особі Валерія Марченка з оновленим там колективом з урочистостями не поспішали. Надто далися взнаки період простою та, фактично, розбазарювання, відсутність досвідчених фахівців. Й тільки вже вийшовши на плановий показник переробки сировини та належну якість вироблюваної тут продукції, вирішили: святкуванню -- бути. Утім, це було вже потрійне свято. Адже до відродження виробництва та ювілейної річниці сезону переробки долучилося й суто професійне для цукроварів -- День працівників харчової промисловості. І хоч поруч є чудовий будинок культури, на території підприємства є прекрасно обладнаний «червоний куточок», відзначати його вирішили саме біля центральної заводської прохідної. На жаль, а, може, на радість, що зважаючи на безперервний виробничий цикл цього специфічного виробництва, зібратися усією родиною цукроварам так і не вдалося. Втім, це не завадило сказати Валерію Анатолійовичу багато щирих, теплих слів на адресу трудівників та фахівців підприємства, які зробили все можливе, а, часом, навіть і більше того, аби вдихнути життя у весь складний організм підприємства та наповнити його виробничі цехи живим робочим змістом. А також передати вітальну телеграму від народного депутата Івана Івановича Куровського, який хоч і не зміг розділити урочистості, та завжди залишається у колі всіх виробничих справ. До всіх привітань та щирих побажань з цієї нагоди долучився голова Носівської райдержадміністрації Анатолій Григорович Красносільський, який подякував особисто Івану Івановичу за його розуміння аграрницьких бід та проблем, пов’язаних із втратою місцевого переробного підприємства, як найбільшого бюджетоутворюючого в районі, його трудівникам, всім, хто причетний до відродження флагмана цукрової промисловості області, який міг повторити долю десятків цукрозаводів, які пішли в брухт. Наш вистояв. І це щасливий, зоряний час Носівки, як району, подарунок, якому громада найщиріше вдячна. Святкового настрою багатьом цукроварам додали до щирих слів та вітань Почесні грамоти, вручені адміністрацією цукрозаводу та грошовими винагородами. 
