 Доброго дня, шановна редакціє! Взятися за перо вирішив після прочитання статті «Чи велика родичка названа баба», опублікована в районці від 16 квітня ц.р. під рубрикою «думка священика». Я не фахівець в області теології, навпаки, вихований в атеїстичному дусі, тому мені важко тлумачити поняття названа баба. Чи це релігійний обряд, чи народна традиція. На мій погляд, більше—останнє, але це не означає, що статус «названа баба» претендує посісти місце другої матері. Названа баба обирається, як правило, з родинного кола чи з числа кращих друзів батьків породіллі. В колі моїх знайомих є кілька прикладів, коли названі баби, знані в районі люди і мені важко уявити їх в ролі «атомного криголама», що прагне вскочити в рядно і покататись на «п’яних конях» у брудному від гною візку. Зрештою, обирати для своєї дитини названу бабу чи ні, право, передусім, батьків немовляти. І на останок, я категорично не згоден, що не можна поєднувати в один день святкування з відвідинами храму. Адже якщо у будні піст це чи ні люди мають працювати, то коли ж тоді відзначати? Інша справа, як відзначати. Але то вже інша тема і багато думок з приводу культури святкування і чистоти взаємин між людьми, незалежно від їхнього статусу за релігійними чи соціальними нормами. Але я переконаний, що за будь-яких обставин треба все ж уміти поважати традиції, які вибудовуються і у вірі, і в народі, передаючись від покоління до покоління.
Г.ТУРЧИН, пенсіонер
|
