Меню сайту
Наше опитування
Найбільша шкода об'єкту благоустрою
Всього відповідей: 17
Банери

Носівські сайти
Погода
Погода Носівка Прогноз погоди у Чернігові Прогноз погоди у Києві
"Носівські вісті"
Головна » 2011 » Червень » 2 » Носівщина пам’ятно вшанувала 150-річчя від дня перепоховання Т. Г. Шевченка
21:08
Носівщина пам’ятно вшанувала 150-річчя від дня перепоховання Т. Г. Шевченка
  І слава Кобзаря свята
Пам’ятними травневими днями Україна і світ вшановували особистість вселенської значимості, надто для українства. 26 квітня 1861 року домовина з тілом Тараса Григоровича Шевченка, викопана із холодної санкт-петербурзької землі Смоленського кладовища й перекладена в спеціальну свинцеву труну, рушила на траурних дрогах у далеку і заповітну для Кобзаря дорогу -- на Україну. В улюблені, дорогі місця, де Шевченко, перебуваючи востаннє на рідній землі, ходив довго крутосхилами під Каневом, приглядався до кожної гори, та облюбував Чернечу… «Отут мене й заховайте, біля могили Підкови» -- заповів нащадкам.
 Довга дорога випала траурному кортежу в 22 травня. І скрізь на жалобному шляху урочисто й багатолюдно зустрічали й проводжали з любов’ю і шаною труну з прахом великого українця, покриту червоною китайкою, сотні й сотні простого люду -- чи не кожен, усвідомлюючи, як велику трагедію, непоправну втрату мученика за кращу долю свого народу. Від раба-кріпака він піднявся до високості академіка, відбувся голосом і душею нації у першовитоках філософії незалежності, нової хвилі українського красного письменства глибоко народного і, далебі, новаторського на той час. І це при тому, що він за нинішніми мірками неповнолітнім виїхав з України, а згодом лише тричі -- вісім місяців, два роки та три місяці доля дарувала йому свято повертань на дорогу Вітчизну. Шлях із 26 квітня в 22 травня був його останнім і назавжди поверненням на Батьківщину в ореолі святого, хоч поза церковними канонами, однак з визнанням народу, як пророка, літературного генія і талановитого художника, який за досить коротке служіння мистецтву в неволі, засланні під забороною бути покараним за написане слово й малюнок, продовжував писати, малювати, листуватися, спілкуватися…
 Все це наразі знає й кожен школяр. У спадщині поета -- 240 поезій, з низ 8 поем, 9 повістей російською мовою, які збереглися з 12 написаних, щоденник, велика епістолярна спадщина. У живописній -- 835 полотен, рисунків, ескізів, офортів, етюдів з натури тощо.
 Тарас Шевченко -- вічний для українців, при тому, що його поважає весь світ. У канадській Оттаві в його честь відбудеться цього літа відкриття пам’ятника. Не обминула цьогорічна ювілейна подія з пошанівком світоча нації жодного українського міста й села. Незалежна Україна офіційно вшанувала великого свого українця.
 Під егідою Міжпарламентської асамблеї держав-учасниць СНД відбулася грандіозна акція парламентарів України, Росії і Казахстану, науковців, громадськості, які проїхали квітнево-травневим шляхом траурного кортежу із Санкт-Петербурга до Канева. Учасники цього марафону пам’яті зупинялися і в Носівці, зробивши поштову відмітку для пам’яті в наступних поколіннях у начальника відділення Василя Колісника про благословенний шлях Тараса на Батьківщину через Червоні Партизани, Носівку і далі на Козелець, Київщину, до Канева.
 Хвилюючі, пам’ятні вечори, культурно-мистецькі заходи, приурочені календарній даті вшанування поета, відбулися повсюди в навчальних і культурних закладах Носівщини, а напередодні на привокзальній площі Тарас зібрав численну аудиторію носівчан. Прибули керівники району і міста, представники громадськості й від численних трудових колективів, делегації міських школярів. Велелюдний мітинг відкрила й вела завідуюча відділом райво Наталія Баришовець, а затим схвильований діалог із сучасниками з приводу роковин Тарасового повернення в Україну продовжили заступник голови РДА Віктор Броварець, школярі міської школи №4.
 До підніжжя пам’ятника Тарасові лягли живі квіти від керівників, представників громадськості міста, освітян, медпрацівників, шкільної та студентської молоді. Звучали Тарасові вірші у виконанні юних декламаторів, пісні на слова великого сина України.
 --Ну що б, здавалося, слова… А серце б’ється, ожива, як їх почує» -- воістину Тарас сказав собі у вічність й щедру борозну духовності для свого народу на продовження славетної когорти митців, які творитимуть, взявши його Слово за взірець, -- «Велике» та «святе», «тихе», «добре», «кротке». «Слово від Бога», Воно відкрило істину незрячим і глухим і продовжує відкривати її і захищати, піднімати з бездуховності до високості духу навіть уже в здобутій вільній власній хаті, на своїй землі, в якій «своя правда, і сила, і воля». 
 Поет просив, благав, полишаючи цей світ, пробачити одне одному, змиритися, обійнятися в ім’я народу і України. Та чи ж скоро відбудеться так? Адже квіти навіть у день пам’яті продовжуємо носити нарізно -- партійці невеликими групками, представники влади з незаполітизованим людом. Його нескореними вустами й помислами й від щирої душі просимо Бога й усіх святих не ділити Україну під його іменем, совістю, пам’яттю. Тарас її вистраждав, за неї передчасно пішов із життя, зробивши останній подих далеко-далеко від рідної землі, Вітчизни й повернувшись назавжди до неї навіть не для жалоби, не для панахид по собі на наступні сторіччя, а для вічного добра, життя в радості й святі своєму народові, Україні.
О. НЕСТЕРЕНКО.
Переглядів: 653 | Додав: Адмін | Теги: Шевченко | Рейтинг: 0.0/0
теги
Календар
«  Червень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Мережі
Пошук
Годинник
Статистика
Счетчик PR-CY.Rank
PR-CY.ru
 



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Архів записів
 
 
Архітектор © 2008-2024