Комусь курличуть журавлі,

Когось виманюють в дорогу,

А я і тут, на цій землі,

Знайду і радість, і  тривогу.

А я нікуди не піду,

Хоча б за морем рай відкрився.

Усе -- і щастя, і біду

Зустріну тут, де народився.

   Хай навіть іншими словами, почасти, неосмислено, на рівні почуттів і бентежності у серці ці синівські почуття до рідної землі, любов до краю, який виплекав з колиски, живуть у кожному із нас, час від часу озиваючись особливо трепетно і хвилююче.  Їх по вінця у душах носівчан щороку, коли на землю з павутинним мереживом «бабиного літа» і щедрими  «грибними» туманами поважно ступає перший місяць осені, додаючи до літопису Носівки ще один рік.  Нинішнього  вересня наше місто відсвяткувало вже 863 свій день народження, рахуючи від першої згадки про нього у 1147 році в Іпатіївському літописі. І по праву пишаємося, радіємо, святкуємо, що на цьому довгому, так часто тернистому, звивистому шляху наше затишне, гостинне містечко жодного разу не спасувало перед випробуваннями, не впало на коліна, а виросло й змужніло у традиціях і славній історії,  виховало і провело у світ широкий  багато поколінь непересічних, талановитих особистостей, які прославили рідний край не тільки на вітчизняних просторах, а й за їх межами.

   Усе це і їх усіх -- своїх синів і дочок з минулого і в сьогоденні пам’ятає місто, оповите лісами і ланами та  підперезане голубими плесами річок.  Вічно юне, красиве і таке безмежно рідне  воно у буднях і святах, а на свої іменини -- щораз по-новому урочисте,  ошатно-святкове у дзвінкому багатоголоссі  радості. Не затьмарили його навіть досить щільні дощові хмари, які на цьогорічне свято зрання затягнули небо над Носівкою.  Втім, доки центр одягався в святкові шати, ставилися світлиці сільських громад та розкладалися виставки, дещо розпогодилося і навіть сонечко вряди-годи проглядало, дещо зігріваючи вже по-осінньому прохолодне повітря. 

  Носівчани та гості на все це не зважали. На центральній площі було людно вже зранку, на ярмарці, яка, власне, вже традиційно, і відкрила свято.

     Добрий настрій і веселощі від вдалого торгу та спроб піймати за хвіст удачу в численних безпрограшних лотереях, підтримали й господарі імпровізованих селянських світлиць, які гостинно зустрічали гостей піснями та жартами, запрошуючи скуштувати смачненького та випити традиційні «сто грамів» зі щедро накритих столів.   Все це в обстановці української старовини з різнобарв’ям вишитих рушників, предметів побуту і найрізноманітніших виробів з дарів саду-городу створювало особливу атмосферу, надихало на почуття гордості за своє самобутнє коріння, багаті традиції, що передаються від роду до роду. Мабуть, саме тому і далеко не випадково саме ці селянські світлиці ось вже впродовж багатьох років -- справжня візитка свята нашого міста, яка не перестає дивувати та зачаровувати красою, щоразу ваблячи до себе цілі натовпи зацікавленого люду. 

   Не менш вабили до себе яскравими барвами, неповторністю, щоразу новими штрихами та виробами і виставки середніх навчальних закладів міста. Зроблені дітьми композиції з натуральних матеріалів, квітів, городини вражали своєю майстерністю, широтою фантазії, в яку, відчувалося, вкладено багато любові, старань, душі. А скільки краси було у експозиціях районного будинку дитячої та юнацької творчості, станції юних техніків! Тут і вироби з дерева, і орігамі, вишиванки, від яких захоплює подих, і орнаменти із бісеру… Поруч виставка картин відомого художника з Червоних Партизан М.П. Власенка, тематика якої варіювалася від натюрмортів до справді заворожуючих пейзажів.

Перелічувати можна, здається, до безкінечності все це багатство краси і людського таланту, проте, навряд чи в слова вкладеться вся його повнота. Гості свята не тільки сповна насолодилися цим видовищем, а й мали змогу придбати до смаку керамічні та глиняні сувеніри у національному стилі, посуд, оригінальні дерев’яні вироби ручної роботи, із натуральної овечої шерсті тощо.  

  Словом, було де і душею відпочити, і гаманець полегшити, адже мало не на кожному кутку продавалися усілякі солодощі, а повітря переповнювали запаморочливі аромати шашликів. Ними досхочу ласували усі бажаючі, переповнені веселими відпочиваючими компаніями були не тільки імпровізовані кафе під відкритим небом, а й буквально увесь центр, крім площі, де майже безперервно йшла культурна програма, яка стартувала з урочистої колони представників навчальних закладів, організацій, установ та підприємств району.

     Дивлячись на веселкові ряди дітей -- майбутнє нашого краю, представників найрізноманітніших професій, які у буднях творять достаток та благополуччя рідного краю, мимоволі відчувалося, як живе і пульсує трудівничим неспокоєм наше місто-іменинник, впевненою ходою крокуючи у завтрашній день -- віриться, успішніший, заможніший, щасливіший. Цього найщиріше зичили усім присутнім, вітаючи зі святом, перші керівники  району та міста -- І.І. Пугач, О.П. Самокиша та О.М. Балінець.

   Після офіційної частини розпочалася широка концертно-розважальна програма за участю не тільки місцевих аматорів сцени, які взяли участь також в III районному фестивалі фольклору «Перлини душі народної», а й запрошених гостей.  Зокрема, привітати рідне місто зі святом прибув Народний артист України, лауреат Національної премії імені Т.Г. Шевченка, кобзар-лірник Василь Нечепа. Вже вкотре завітала на Носівщину теж наша землячка, народна артистка України Алла Кудлай, яка родом з с.Лосинівка сусіднього Ніжинського району.  

Прекрасні художні номери подарували також Академічний ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди» Чернігівського філармонійного центру. А особливо дітлахам море радості дісталося від яскравих виступів зразкового циркового колективу «Юність» із смт. Макошин Менського району.

   Загалом же розваг на святі було дуже багато і на будь-який смак. Багато номерів присвячувалося козацькій добі нашої історії. Тут розігрувалася і битва на шаблях у виконанні  Миколи Черепа та його козаків, і козацька джигітовка на березі Носівочки, а Олександр Гончаренко  виконав цілу низку милозвучних козацьких пісень. Крім того був проведений конкурс-парад вишиванок і ціла низка жартівливих змагань, таких як конкурс сала чи вареників. 

   Немало радості й азарту глядачам та учасникам подарували і спортивні змагання.  Спортсмени здійснили легкоатлетичний пробіг, а також  змагалися у міні-футболі, з перетягування канату та у гирьовому спорті.  

    Аби дати змогу гостям свята дещо перепочити у більш спокійній обстановці, у районному будинку культури в другій половині дня були влаштовані безкоштовні кіносеанси для дітей та дорослих. Після чого відбувся концерт гурту «Made in Ukraine». 

   А затим святкову естафету перейняв шостий регіональний фестиваль з брейк-дансу, у якому взяли участь десять команд: три з Кривого Рогу, чотири з Чернігова, одна з Прилук та дві носівські -- «Плей муф» та збірна « Стріт бі-бойс».  Надзвичайно видовищне змагання, що проходило в два тури, зібрало справжнє велелюддя глядачів, які захоплено слідкували за кожним акробатичним номером учасників. Усі вони виступали дійсно майстерно, артистично, тому суддям фестивалю І. Явному, А. Харченку та чернігівцю О.Фенюті   було більш, ніж непросто обрати кращих. Та все ж ними стали: на першому місці -- Чернігівська команда «Н2О», друге місце -- за криворіжською «Сайферс-бі», а треті -- «Скілз юніон» теж із Чернігова. Переможці нагороджені дипломами та грошовими призами.

   У перерві між турами фестивалю глядачів розважали також дві реп-команди: чернігівська «Похила площина», яка, до речі, вже не вперше приїздить у Носівку, та0 наші реп-співаки з команди «Білі пси».   

   Увінчав свято гучний феєрверк, а молодь  розважалася до пізньої ночі на святковій дискотеці, незважаючи на дощ, що декілька разів за вечір  досить рясно припускав, втім, у безуспішних спробах розігнати гуляючих.

   Як зазвичай і буває з усім хорошим, черговий день народження Носівки промайнув надзвичайно швидко і вже залишився черговим листком у нашій спільній історії. Та у пам’яті його учасників, добрих враженнях від продуманого організаторами до найменших штрихів дійства, свято залишиться надовго теплим, сонячним спомином. Принаймні, до наступного року -- точно.

Т. ДАНІШ.